Прокурор із судимістю, катування за ґратами, незаконні НСРД — огляд рішень ЄСПЛ
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Ступінь втручання у приватне життя засуджених осіб, чиї судимості погашені, є особливо значним з погляду їхньої соціальної реінтеграції, яка є необхідною в будь-якому суспільстві, яке ставить людську гідність у центр своєї уваги.
На цьому наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.03.2026 у справі «Manjani v. Albania», визнаючи порушення права заявника на повагу до приватного і сімейного життя, інформує «Закон і Бізнес».
Згідно з обставинами цієї справи, заявникові було відмовлено в зарахуванні до Школи магістратів для підготовки на посаду прокурора на підставі судимості за крадіжку, вчинену в неповнолітньому віці, яка була погашена. Заборона ґрунтувалася на п.«d» ст.28 закону про статус суддів і прокурорів.
Спроби судового оскарження успіху не мали. На думку національних органів влади, той факт, що заявник був неповнолітнім на момент скоєння крадіжки, не міг переважати серйозний характер правопорушення.
Однак, як звернув увагу ЄСПЛ, не було жодного обговорення серйозності конкретного правопорушення за винятком загального зауваження, що крадіжка є серйозним умисним злочином. Національні органи влади не врахували характер поведінки заявника на момент подання заяви до школи магістратів і те, чи були підстави вважати, що в разі його зарахування на навчання та надання йому можливості стати прокурором, він поводитиметься у спосіб, що зашкодить іміджу прокурора.
Крім того, не було достатньо враховано, зокрема ненасильницький та імпульсивний характер правопорушення, вчиненого заявником, яке можна розглядати як типовий акт підліткової злочинності; час, що минув з моменту вчинення правопорушення; очевидно законослухняна поведінка заявника протягом цього періоду, коли він навчався та працював юристом, перш ніж стати співробітником судової поліції в прокуратурі; та його характер на відповідний час.
Відповідно, ЄСПЛ встановив порушення ст.8 конвенції
Крім цієї справи в огляди практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в січні та лютому—березні 2026 року, які підготував Верховний Суд, включені низка інших рішень.
Зокрема, у цей період ЄСПЛ постановив 36 рішень, в яких констатував порушення з боку України щодо заявників, та дві ухвали — про неприйнятність скарг.
Так, встановлено порушення ст.3 конвенції («Заборона катувань») через неналежні умови тримання під вартою, зокрема в Київському СІЗО, та відсутність ефективного засобу правового захисту у справах:
«Chornodubravskyy and Others v. Ukraine» (№ 12982/24 та 11 інших заяв);
«Skrypnyk and Andreyev v. Ukraine» (№№9139/24 та 12962/24);
«Vityuk and others v. Ukraine» (№ 29659/23 та 10 інших заяв);
«Monakhov and others v. Ukraine» (№ 36729/23 та 2 інші заяви): ненадання належної медичної допомоги;
«Vitkovskyy and others v. Ukraine» (№16595/23 та 8 інших заяв);
«Chornyy and others v. Ukraine» (№20343/24 та 4 інші заяви;
«Taranenko and others v. Ukraine» (№ 1386/24 та 4 інші заяви).
Порушення ст.8 конвенції («Право на повагу до приватного і сімейного життя») встановлено Судом у справі «Vykhor v. Ukraine» (№36618/14): застосування таємних слідчих (розшукових) заходів, зокрема прослуховування мобільних телефонів та аудіо- і відеоспостереження в громадських місцях, що порушувало право на приватність і листування, а також надмірна тривалість кримінального провадження.
На порушення ст.1 Першого протоколу до конвенції («Захист власності») звернуто увагу в справах
«Antonyan v. Ukraine» (№ 6855/15): скасування реєстрації автомобіля, який заявник добросовісно придбав і роками законно використовував, через помилки органів влади при митному оформленні в минулому. ЄСПЛ визнав, що перекладання наслідків цих помилок на власника порушило його право на мирне володіння майном;
«Vashchenko and Tretyak v. Ukraine» (№№42489/16 та 74213/17): скасування остаточних та обов’язкових судових рішень у результаті їх перегляду Верховним Судом України на підставі судової практики, прийнятої після ухвалення цих рішень (також порушена ст.6 конвенції).
А у справі «Babych v. Ukraine» (№2393/17) ЄСПЛ визнав порушенням ст.2 Протоколу № 4 до конвенції («Свобода пересування») заборону на виїзд за кордон через непогашення заборгованості, встановленої рішенням суду.