За прихильність до іноземної культури стали частіше страчувати в Північній Кореї — TJWG
Як стверджують правозахисники, заборонений контент особливо популярний у молоді, яка проживає в північнокорейських містах.
До 2020 року найчастіше згадуваним злочином, за яке застосовувалася найвища міра покарання, в Північній Кореї було вбивство. Проте, останніми роками стала виявлятися нова тенденція.
Згідно з новою доповіддю правозахисної організації Transitional Justice Working Group (TJWG), тут різко зросла кількість страт за прихильність до іноземної культури, релігії та забобонів, пише «Закон і Бізнес».
Експерти TJWG опитали 880 перебіжчиків з Півночі на Південь Корейського півострова і виявили, що з січня 2020 року до середини грудня 2024 року в КНДР за різними звинуваченнями до страти було засуджено 153 особи. Це майже на 250% більше, ніж за аналогічний період до закриття кордонів.
Однак цей стрибок ще більш помітний, якщо говорити про смертні вироки, пов’язані із захопленням західною культурою, релігією (у тому числі за володіння Біблією) та забобонами. За даними TJWG, за вказаний термін до страти за ці злочини засудили 38 осіб. Для порівняння, за такий же період до 2020 року за порушення відповідних статей КК стратили 7 осіб.
Однак, зазначається у доповіді, попри жорстокі репресії з боку влади, велика кількість іноземного контенту вже циркулює всередині КНДР.
Як повідомляв сеульський новинний сайт Daily NK, за перегляд та розповсюдження південнокорейських фільмів, серіалів та інших телепрограм у січні 2022 року в провінції Південний Пхенан було публічно страчено 20-річну дівчину та її хлопця.
Дівчина, написав Daily NK, із посиланням на джерела у Північній Кореї, була дочкою високопоставленого співробітника міністерства держбезпеки. Однак навіть цього виявилося замало, щоб урятувати їй життя. Інші члени її сім’ї були відправлені до табору для політв’язнів.
Як зазначалося в публікації, близько 300 місцевих жителів були примусово присутні при виконанні смертного вироку. При цьому в першому ряді були змушені перебувати близько 20 осіб, звинувачених у тому, що вони брали напрокат або розповсюджували музику та фільми цієї неназваної дівчини. Усіх їх було заарештовано.
Значна частина такого іноземного контенту потрапила в КНДР завдяки активістам, які зберігали ці матеріали на різних цифрових носіях, а потім переправляли через кордон, прикріплюючи до повітряних куль.