Як зняти арешт із майна у разі закриття кримінального провадження — ВС

Установлена стст.174, 309 КПК заборона оскаржити ухвалу слідчого судді щодо скасування арешту майна поширюється виключно на стадії кримінального провадження, визначені положеннями пп.5, 24 ч.1 ст.3 КПК.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №201/12598/25, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі оскаржувалася ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту квартири, що був накладений у межах кримінального провадження, яке було закрите у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Суддя апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження на підставі ч.4 ст.399 КПК, оскільки апеляція подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

ККС звернув увагу, що чч.3 та 4 ст.174 КПК регламентують порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом — за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором — одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Проте в ст.174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження постановою керівника органу досудового розслідування на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено ч.3 ст.307, ст.309 КПК.

Колегія ККС нагадала, що у постанові від 15.04.2024 у справі №554/2506/22 об’єднаної палати ККС указала, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову в його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч.4 ст.399 та ст.309 КПК.

Закон і Бізнес