
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Чи звільняється відповідач та споживач житлово-комунальних послуг, який має статус учасника бойових дій, від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі про стягнення з нього заборгованості?
Відповідь на це питання об’єднана палата Касаційного цивільного суду очікує від Великої палати ВС, на розгляд якої вона передала справу №752/3051/25, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі товариство, яке надає житлово-комунальні послуги, звернулося із позовом до особи про стягнення заборгованості.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Споживач, який має статус учасника бойових дій, подав апеляцію та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційний суд у задоволенні клопотання відмовив, скаргу повернув без розгляду.
Колегій суддів КЦС передала касаційну скаргу на розгляд об’єднанної палата. Та, в свою чергу, констатувала необхідність відступити від правового висновку, викладеного у постанові КЦС від 14.02.2024 у справі №750/15121/21 щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги особи — учасника бойових дій, яка є відповідачем у справі, предметом якої є позовна вимога про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги зі споживача на користь надавача послуги.
Водночас, ОП КЦС посилаєтсья на інший правовий висновок, зроблений у справі №755/8368/23, про те, що такий спір не стосується питань, пов’язаних з її соціальним захистом як учасника бойових дій з урахуванням положень стст.12, 22 закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Крім того, ні ВП ВС у справі №545/1149/17, ні колегія суддів третьої судової палати КЦС у справі №567/79/23 не роз’яснили, чи входять до складу застосованого законодавцем у п.13 ч.1 ст.5 закону «Про судовий збір» поняття «справ, пов’язаних з порушенням їхніх прав», справи, в яких особа — учасник бойових дій має статус відповідача у спорі, тобто не є ініціатором спору, не зверталася до суду за захистом її порушеного права.
Тож висновок у справі №750/15121/21 створює неоднозначність у правозастосуванні вказаної норми, що потребує уточнення з боку ВП ВС.