Чи може висновок експерта щодо підпису заперечити отримання коштів у борг — ОП КЦС

Якщо боргова розписка складена власноручно позичальником, оспорюючи факт одержання коштів у борг, спростуванню підлягає не лише належність підпису на розписці, але й факт її виконання позичальником.

На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного цивільного суду, залишаючи без змін постанову апеляційного суду у справі №368/1257/21, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі Особа 1 звернувся з позовом до Особи 2 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі $25 тис., а також 3% річних та інфляційних втрат.

Суд першої інстанції відмовив у позові, пославшись на результати почеркознавчої експертизи, яка встановила, що підпис в оригіналі розписки виконаний, ймовірно, не Особою 2, а іншою особою.

Апеляційний суд це рішення скасував, позов задовольнив частково, зазначивши, що поняття «ймовірно виконаний не Особою 2» фактично жодного значення для вирішення справи не має, оскільки не дає відповіді на поставлене експерту питання та не змінює баланс доказів.

Передаючи справу на розгляд ОП КЦС, колегія пропонувала відступити від раніше викладених висновків про те, що у справах за позовом про стягнення заборгованості за договором позики, у межах яких позичальник оспорює факт укладення договору, на позивача (позикодавця) покладений обов’язок доведення тієї обставини, що позичальник підписав боргову розписку. При цьому висновки експерта про «ймовірність» не підтверджують факту підписання договору позики позичальником.

Своєю чергою, ОП КЦС зазначила, що поряд із вимогою в правовідношенні існує й заперечення. Щонайменше можна вести мову про кілька видів заперечення: заперечення ipso jure та ексцепцію. Заперечення ipso jure стосується необґрунтованості вимоги іншої особи (наприклад, заперечення про нікчемність правочину), і таке заперечення може застосуватися навіть без посилання сторони. Ексцепція ж стосується обґрунтованої вимоги іншої особи (зокрема, заперечення про позовну давність). В такому разі потрібна відповідна заява.

Стаття 1051 ЦК хоча й має назву про оспорювання договору позики, проте про жодне оспорювання в традиційному його розумінні як оспорюваного правочину не йдеться. Заперечення позичальника, що кошти насправді не були одержані відбувається в порядку ексцепції.

Тягар доведення того, що кошти насправді не були одержані лежить на позичальнику, який за допомогою ексцепції заперечує проти позову.

Експертиза про ймовірність виконання підпису на власноручній розписці про отримання позики не свідчить про те, що кошти насправді не були одержані, за наявності саме власноручної розписки, не спростовує отримання коштів позичальником. Така експертиза відповідає лише на питання автентичності підпису, а не про факт передачі грошей.

Спірність підпису («ймовірно не відповідач») сама по собі не доводить відсутність позики, не веде до визнання непередавання коштів. Тягар доказування підробки підпису лежить на позичальникові. Висновок експерта про ймовірність виконання підпису на власноручній розписці про отримання позики позичальником не підтверджує те, що кошти насправді не були отримані позичальником, як і не спростовує його.

При цьому за наявності оригіналу розписки у позикодавця простого заперечення позичальником недостатньо (заперечення факту). Якщо останній заперечує справжність підпису та факт отримання грошей, це заперечення потребує доведення цих обставин і тягар їх доведення лежить на позичальникові.

Водночас, ОП КЦС не знайшла підстав для відступу від висновків, на які звертала увагу колегія суддів.

Закон і Бізнес