Чи є договір з адвокатом-ФОП наданням правничої допомоги, скаже ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Договір про надання правничої допомоги є домовленістю, за якою саме адвокат (адвокатське бюро/ об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту.
Такої позиції дотримується колегія суддів Касаційного господарського суду, передаючи справу №910/7523/25 на розгляд Великої палати ВС, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольнив позов товариства та стягнув на його користь майже 13,8 млн грн. ТОВ звернулося із клопотанням про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 107 тис. грн., з яких суд задовольнив 50 тис. грн.
У касаційній скарзі відповідача із посиланням на висновки ВС наголошувалося, що витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані.
Колегія КГС зазначила, що адвокатська діяльність не є підприємницькою. Хоча укладення договору з метою надання правничої допомоги фізичною особою як фізичною особою-підприємцем і не позбавляє таку особу статусу адвоката, проте такий правочин, на її думку, не є договором про надання правничої допомоги в розумінні положень закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно, на підставі такого договору витрати на професійну правничу допомогу не підлягають розподілу в порядку стст.126, 129 ГПК.
КГС зауважив, що законодавцем встановлено дві взаємовиключні форми самозайнятості фізичної особи: (1) у формі ФОП (підприємницька діяльність) або (2) у формі провадження незалежної професійної діяльності до якої, зокрема, відноситься діяльність адвокатів. А згідно із законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» лише адвокат є тією фізичною особою, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим законом.
З огляду на це, колегія суддів частково погодилася із доводами скаржника про наявність обґрунтованих мотивів для відступу від висновку, викладеного у постанові ВС від 1.02.2022 у справі №910/10935/20. Згідно із цим висновком, укладення договору як ФОП не позбавляє статусу адвоката, а тому в розумінні приписів процесуального закону і не впливає на правильність розподілу витрат у справі, у разі, якщо наявні докази, що він приймав участь при розгляді справи як адвокат. На думку колегії суддів у такому випадку суду слід оцінювати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх належності та допустимості, а не апріорі приймати їх.
Водночас, суди на підтвердження своєї позиції також послалися на висновки Касаційного цивільного суду у, викладені у постанові від 17.09.2020 у справі № 760/32929/18 про те, що адвокатська діяльність не передбачена податковим законодавством України як така, що не може здійснюватися особами, що перебувають на спрощеній системі оподаткування.
Тож колегія КГС передала цю справу на розгляд ВП ВС, зокрема, для відступу від висновків, викладених у постанові ВС від 17.09.2020 у справі №760/32929/18.