
Доповідь МОП застерігає від вигоряння тих, хто живе як у приказці: «Від роботи дохнуть коні, ну а я... безсмертний поні!».
Іронічна приказка про те, що робота погано впливає на коней, цілком підходить і для оцінки наслідків праці для людини. За оцінками експертів, на робочому місці ми наражаємося на численні ризики.
Як констатується у доповіді Міжнародної організації праці (МОП), від захворювань, пов’язаних із психосоціальними ризиками на роботі, щороку помирають понад 840 тис. осіб, пише «Закон і Бізнес».
У доповіді йдеться, що ризики для здоров’я щороку призводять майже до 45 млн утрачених років повноцінного життя (DALY), а сукупний вплив серцево-судинних захворювань та психічних розладів оцінюється в щорічну втрату 1,37% світового ВВП.
Тільки в Європі, за даними МОП, зафіксовано 112333 смерті, майже 6 млн утрачених років життя і втрата 1,43% ВВП.
Серцево-судинні захворювання припадає на більшість смертей, пов’язаних із цими ризиками, проте загалом втрати здорових років життя вищі в разі психічних розладів, цитує авторів доповіді Euronews.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресія та тривожні розлади призводять приблизно до 12 млрд утрачених робочих днів на рік. Найбільш поширеними станами є депресія, тривожні розлади, вигоряння, порушення сну та хронічна втома.
Проблеми з психічним здоров’ям можуть також призводити до фізичої шкоди. Куріння, вживання алкоголю, переїдання та малорухливий спосіб життя, спричинені проблемами на роботі, можуть призвести до ожиріння, гіпертонії та інших хронічних захворювань.
Як основні фактори, що підривають здоров’я працівників, названі тривалий робочий час, цькування, робочий стрес, дисбаланс між зусиллями та винагородою, нестійкість зайнятості, а також насильство та домагання.
За оцінками МОП, у всьому світі 35% працівників працюють понад 48 годин на тиждень. Дослідження ВООЗ показало, що робота по 55 годин на тиждень і більше пов’язана з приблизно на 35% вищим ризиком інсульту та на 17% вищим ризиком смерті від ішемічної хвороби серця порівняно з робочим тижнем о 35—40 годині.
У доповіді наголошується, що 23% працівників у світі стикалися хоча б з однією формою насильства чи домагань у своєму трудовому житті, при цьому психологічне насильство є найпоширенішим (18%).
Водночас, як зазначається у доповіді, цифровізація, штучний інтелект, віддалена робота та нові форми зайнятості змінюють психосоціальне робоче середовище, змушуючи організації виявляти ризики та впроваджувати заходи профілактики. Такі заходи повинні охоплювати те, як робота спроектована, організована та управляється, включаючи розподіл навантаження, чіткість ролей, чисельність персоналу та режим робочого часу.
Коли профілактика не спрацьовує, МОП закликає забезпечувати своєчасну, не стигматизуючу підтримку, зокрема доступ до служб допомоги, тимчасову зміну умов праці, участь служб охорони праці та справедливі процедури повернення до роботи.