Знижка як додаткове благо, виплати за поранення, заочне зняття інвалідності — огляд КАС

Сам факт продажу за ціною нижчою за оціночну вартість у межах інвестиційної моделі фінансування будівництва без доведення такої знижки не створює об’єкта оподаткування ПДФО та військовим збором.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, залишаючи без змін попередні судові рішення у справі №320/46182/24, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі податковий орган дійшов висновку, що АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Прованс» при продажу квартир фізичним особам у 2023—2024 роках надав їм додаткове благо у вигляді індивідуальної знижки (різниця між договірною ціною, зафіксованою ще в інвестиційних договорах 2017 року, та оціночною вартістю станом на момент переходу права власності).

Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін апеляційною інстанцією, задовольнив позов АТ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Суди дійшли висновку, що сам по собі розмір оціночної вартості, визначеної електронним модулем Єдиної бази звітів про оцінку, не створює об’єкта оподаткування та не доводить отримання доходу.

Із цим погодився КАС, указавши, що додаткове благо у формі індивідуальної знижки виникає лише в разі надання конкретній фізичній особі персоніфікованої майнової переваги, яка відхиляється від звичайних умов реалізації аналогічних об’єктів іншим особам.

Отже, різниця між ціною, зафіксованою в інвестиційних договорах на етапі будівництва, та оціночною (ринковою) вартістю об’єктів нерухомості станом на момент переходу права власності, а також різниця між номінальною вартістю частки в статутному капіталі та ціною її відчуження, не утворюють доходу платника податку у вигляді додаткового блага в розумінні вторинного пп.«е» первинного пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу.

Крім цієї справи, до огляду практики КАС за березень 2026 року включено низку інших правових позицій. Зокрема щодо:

умов для виплати додаткової винагороди військовослужбовцю внаслідок поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини. Зокрема, наголошено, що у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я за медичними показниками, пов’язаними з раніше отриманим пораненням (контузією, травмою), що пов’язане із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100 тис. грн;

правомірності прийняття Центральною медико-соціальною експертною комісією рішення заочно в умовах воєнного стану в разі очевидної невідповідності медичної документації критеріям встановлення інвалідності;

звільнення від оподаткування суми прощеного (анульованого) основного боргу за іпотечним кредитом в іноземній валюті. Зазначено, що відсутність спеціального закону про реструктуризацію станом на момент прощення не позбавляє права на звільнення, оскільки законодавчу прогалину не можна тлумачити на шкоду платникові.

З питань застосування процесуального закону, зокрема зазначено, що у разі якщо виплата належних сум при звільненні була здійснена не одноразово, а частинами, то строк звернення з позовом про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, має обчислюватися з дати фактичного проведення кожної такої виплати окремо.

Закон і Бізнес