
.
Стаття 40 Кримінального кодексу визначає: якщо людина діяла під фізичним чи психічним тиском і не могла контролювати свої дії, така поведінка не вважається кримінальним правопорушенням.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.
Приклади примусу:
- позбавлення волі;
- застосування насильства чи катувань;
- погрози смертю або шкодою близьким;
- інші обставини, що позбавляють можливості діяти добровільно.
У таких випадках відповідальність покладається на того, хто застосував примус. Якщо ж особа частково зберігала можливість керувати своїми діями, застосовуються положення статті 39 КК України про крайню необхідність — коли шкода заподіюється для відвернення більшої небезпеки.
Факт примусу може бути врахований судом як обставина, що пом’якшує покарання (пункт 6 частини першої статті 66 КК).
Під час збройної агресії окупаційні сили нерідко застосовують тортури, погрози чи інші форми насильства, змушуючи українців до співпраці. Закон захищає тих, хто став жертвою примусу, і гарантує, що вони не нестимуть відповідальності за дії, вчинені всупереч власній волі. Держава гарантує верховенство права та справедливості й стоїть на боці своїх громадян навіть у найскладніших умовах.