Скаргу на суддю, який виправдав прокурора по 130-й, залишено без задоволення — рішення ДДП ВРП
Павло Едер (на фото — ліворуч) переконав більшість членів палати, що в його діях при винесенні рішення відсутній склад дисциплінарного проступку.
Відсутність направлення до медзакладу водія, який висловив незгоду з показником «Драгеру», є порушенням прав особи та грубим порушенням вимог до оформлення протоколу про керування у стані сп’яніння.
Із таким висновком судді Шевченківського районного суду м.Львова Павла Едера погодився член другої дисциплінарної палати ВРП Олексій Мельник, який був співдоповідачем у цій справі, запропонувавши відмовити у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, інформує «Закон і Бізнес».
У скарзі активістки, що надішла майже через три роки після винесення П.Едером рішення у справі за ст.130 КпАП, наголошувалося, що суддя закрив її з підстав відсутності в діях водія складу адміністративного проступку. Як аргумент щодо необхідності покарати суддю, вона зазначила що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів застосувала до колеги-порушника стягнення у виді звільнення з посади прокурора.
Як повідомив дисінспектор Ігор Тронь (на фото — в центрі), наразі це рішення КДКП оскаржується у Верховному Суді. Дисінспектор зауважив, що своє рішення П.Едер обґрунтував тим, що лише з 5-ї спроби «Драгер» показав 1,96 проміле. Також, на його думку, суддя безпідставно послався на висновок поліграфолога, згідно з яким водій не вживав алкогольних напоїв та не керував автомобілем у стані сп’яніння.
На думку І.Троня, за таке грубе порушення норм закону та відсутність мотивів відхилення аргументів працівників поліції, викладених в протоколі, до судді слід застосувати стягнення у виді суворої догани із позбавленням права на доплати протягом 3 місяців.
Своєю чергою, П.Едер заперечив можливість кваліфікації його дій як дисциплінарного проступку, оскільки він навів мотиви його прийняття. І навіть у разі їх помилковості, це не є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Що стосується суті справи, суддя зауважив, що під час складання протоколу водієві не було роз’яснені його права, він категорично не погодився із результатом, який показав прилад, і пропонував ще раз продути «Драгер», але в цьому йому було відмовлено. Також у протоколі відсутнє направлення водія до медзакладу.
Водночас, П.Едер звернув увагу, що за таких показників мали бути візуальні показники сп’яніння, яких з відео не вбачається (І з цим важко не погодитися сторонньому спостерігачеві, оскільки якихось вад у мові водія, похитувань чи інших ознак сп’яніння не вбачалося. — Прим. ред.). Тому він визнав протокол недопустимим доказом.
Крім того, своє рішення суддя пояснив тим, що працівники поліції відмовили в направленні водія до медичного закладу, тому він самостійно здав кров на аналіз, що засвідчив відсутність слідів спирту. І хоча з моменту складання протоколу пройшло більше 8 годин, на думку судді, вимога стосовно проходження обслідування протягом 2 годин стосується саме обов’язку для працівників поліції.
Під час обговорення І.Тронь запитав, чи було судді відомо, що прокурор є сином судді Верховного Суду і чи це вплинуло на винесене рішення. Суддя відповів ствердно, але заперечив, що це мало значення для вирішення справи.
Член ВРП Олексій Мельник запитав І.Троня, в чому ж полягає «грубе порушення норм закону, що призвело до істотних негативних наслідків», як зазначено у висновку. Дисінспектор не зміг назвати саме законодавчу норму, але посилався на інструкцію та порядок проходження огляду.
Також О.Мельник звернув увагу, що дисінспектор наводить 9 висновків судді, що покладені в мотивування цього рішення. Тож говорити про відсутність мотивів якось не логічно, а дисциплінарний орган не може здійснювати їх переоцінку.
З огляду на це, О.Мельник запропонував відмовити у притягнення П.Едера до дисциплінарної відповідальності, що було підтримано більшістю голосів. Роман Маселко, передбачувано, проголосував проти. Утім, палата надала згоду активістці на оскарження цього рішення.