Чому позов, поданий до юрособи сином її засновника може вважатися зловживанням правом — ВС

Учасники цивільного обороту, які є пов’язаними чи афілійованими особами, наприклад, родичі, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами, ініціюючи судовий процес проти юрособи, в якій батько був/є учасником.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні судові рішення у справі №752/2168/22, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі Особа 1 звернувся з позовом до ТОВ «Інтрасервіс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, позов задовольнили. Зокрема, зазначили, що відповідач ніколи не володів жодними правами щодо об’кта надання послуг, оскільки продавець за договором (Особа 2) здійснив будівництво самочинно, без згоди інших співвласників ділянки, не ввів його в експлуатацію, а також не здійснив державну реєстрацію права власності.

Переглядаючи цю справу, КЦС звернув увагу, насамперед, на недобросовісність дій позивача, який є сином Особи 2 та власником 1/2 спірної ділянки.

Колегія нагадала, що норми закону полягають в такому: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах. Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (див. постанову КЦС від 14.05.2024 у справі №357/13500/18).

Касаційний суд вже вказував, що потрібно розмежовувати матеріальну та процесуальну добру совість як за сферою застосування, так і наслідками. Матеріальна добра совість регулюється, зокрема, п.6 ст.3 ЦК, а процесуальна, зокрема, ст.44 ЦПК (див. постанову об’єднаної палати КЦС від 4.11.2024 у справі №532/1550/23.

У цій справі суди встановили, що право власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу укладеному між ТОВ «Інтрасервіс» та його учасником і засновником — Особа 2, який є третьою особою у справі та батьком позивача. Під час розгляду справи Особа 2 засвідчив про неукладення такого договору при одночасній багаторічній (понад 10 років) участі у ТОВ  та необізнаність щодо того, яким чином створене ним підприємство набуло право власності на такий об’єкт нерухомого майна.

КЦС наголосив, що учасники цивільного обороту, які є пов’язаними чи афілійованими особами, наприклад, родичі (батько, який був/є учасником юридичної особи, і син), ініціюють судовий процес проти юрособи, в якій батько, був/є учасником, про усунення перешкод у користуванні ділянкою та скасування рішення про державну реєстрацію, в межах якого батько просить позов задовольнити та заперечує наявність юридичних фактів (зокрема, договір 2009 року), діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно юрособи. Очевидно правопорядок не може залишати поза реакцією, оскільки такі дії, хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Також КЦС звернув увагу, що для мотивування наявності зловживання правами пов’язаними чи афілійованими особами, наприклад, родичами (батьком і сином), які ініціюють судовий процес проти юридичної особи, недостатньо ствердження про наявність зловживання правом. Таке мотивування має відбуватися через обґрунтування наявності/відсутності тих обставин, які дозволяють констатувати зловживання правом.

До таких обставин, зокрема, належать: пов’язаність осіб, яка може бути досить різноманітною. Зокрема, між особами, які ініціюють судовий процес проти, можуть бути родинні, квазіродинні відносини, інші цивільні відносини; наявність «конфлікту» в юридичній особі, проти якої ініційований процес, між батьком, який був/є її учасником, та іншими учасниками.

Однак, суди зазначеним обставинам та поясненням Особи 2 не надали належної оцінки з точки зору зловживання правами.

Закон і Бізнес