Вирівняти рахунки

Як профільний комітет ВР схвалював законопроєкт про цифровізацію виконавчого провадження

Понад півтора року тривало опрацювання законопроєкту про цифровізацію виконавчого провадження, а остаточну редакцію дошліфовували ще дві ночі. Чим обернулась ця робота і які дискусії вирували у парламентському комітеті?

Факторинг без кодексу

3 квітня Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув два законопроєкти. Першим у порядку денному виявився проєкт про внесення змін до Цивільного кодексу щодо врегулювання факторингу — №12307, внесений народним депутатом Данилом Гетьманцевим та іншими авторами. Голова профільного підкомітету доповів, що члени підкомітету законопроєкт підтримали та рекомендували комітету прийняти його за основу та в цілому.

Проте підтримка не була беззастережною. Народний депутат Роман Бабій висловив принципові заперечення щодо обраного підходу: з Цивільного кодексу, на його думку, «вичищаються всі норми» і замінюються визначенням та бланкетною нормою, що відсилає до спеціального закону. «Якщо це стане правилом для нас, то взагалі ЦК буде складатися лише з визначень», — зазначив він. За переконанням Р.Бабія, в основоположному нормативному акті, що регулює зобов'язальні правовідносини, мають зберігатись базові регулятивні положення — без винятків і щодо факторингу.

Водночас нардеп визнав прагматику ситуації: законопроєкт №12307 прив’язаний до раніше ухваленого спеціального закону про факторинг, який є однією з умов отримання Україною коштів у рамках плану Ukraine Facility.

Заступник міністра юстиції Людмила Кравченко підтвердила підтримку відомства і відсутність зауважень. Комітет проголосував «за».

Два дні й дві ночі

Куди більше часу й суперечок зайняв законопроєкт №14005 — про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію (друге читання). Цей документ виявився головною темою засідання й відображенням майже дворічної дискусії між Міністерством юстиції, членами комітету та галузевими стейкхолдерами.

Голова профільного підкомітету, народний депутат Ігор Фріс, підкреслив: фінальна редакція — результат роботи «останніх двох днів і двох ночей», хоча сам законопроект перебував в опрацюванні близько півтора року. «Ми знайшли цей баланс, баланс права і правди», — підсумував І.Фріс, маючи на увазі узгодженість між ключовими засадами виконавчого провадження, державної реєстрації прав і нотаріату. За його словами, порівняльна таблиця другого читання містить 2027 поправок і пропозицій, з яких 9 рекомендовано врахувати, а 2018 — відхилити.

Заступник голови комітету Валерій Божик описав суть ухваленої редакції стисло: «Ми не ламаємо діючу систему реєстрації обтяжень, а так само зняття обтяжень. Ми не граємось з реєстром боржників». Норми, що викликали жваві дискусії, з проекту прибрані. Фактичний ефект для пересічних громадян — автоматичне зняття арештів із банківських рахунків у разі погашення боргу без потреби додаткових заяв і відвідування установ.

В.Божик не стримав критичної ноти щодо самого процесу. «Ми могли його проголосувати ще 1,5 роки тому», — зазначив він, закликавши комітет концентруватись на пріоритетах Ukraine Facility і не зволікати з пошуком компромісів. Завершуючи виступ, нардеп усе ж висловив задоволення досягнутим результатом.

Реєстр, лізинг і спецрахунки

Попри відсутність суперечок щодо загальної концепції, деталі законопроєкту обговорювались прискіпливо. Три окремі питання стали предметом найгостріших дискусій.

Перше — норма про перереєстрацію транспортних засобів, придбаних у лізинг. У запропонованій редакції перереєстрація автомобіля виявлялась фактично неможливою, якщо лізингодавець числився в Єдиному реєстрі боржників.

Представник Міністерства внутрішніх справ пояснила: великі банки-лізингодавці постійно присутні в цьому реєстрі з різних підстав, отже норма блокуватиме перереєстрацію для цілого ринкового сегменту.

Голова підкомітету юридичного комітету Національної асоціації банків Денис Грищенко погодився з проблемою, але запропонував альтернативну редакцію: прив’язати право перереєстрації до дати укладення договору лізингу, а не до реєстру боржників.

Директор департаменту фінансової політики Міністерства фінансів Дмитро Василина підтримав видалення спірної частини положення, вказавши, що відповідна постанова КМУ вже функціонує без неї.

Врешті голова комітету запропонував прибрати норму про лізинг із тексту законопроекту повністю — і це рішення підтримала більшість.

Другим спірним питанням стала правка нардепа Вікторії Гриб, що стосувалась спеціальних рахунків підприємств теплоенергетики та водопостачання. Депутат занепокоїлась, що нова редакція ч.3 ст.52 закону «Про виконавче провадження», яка приводить назви рахунків у відповідність до закону про платіжні послуги, відкриє виконавцям доступ до коштів на спецрахунках.

«Якщо не буде спецрахунку, то може бути взагалі колапс в цій галузі», — наголосила вона, нагадавши, що ці рахунки є захисним механізмом для підприємств, що обслуговують зону бойових дій чи відновлюються.

Начальник управління нормативно-правового забезпечення виконавчих проваджень Мін’юсту Вікторія Лучкіна запевнила: суть заборони стягнення не змінюється, адже законопроєкт лише оновлює термінологію відповідно до нового законодавства.

Голова комітету зауважив, що позиція відомства зафіксована у стенограмі під запис, і запропонував В.Гриб отримати письмове підтвердження від Мін’юсту, а за потреби — поставити питання на голосування в залі.

Окремо розглядалась правка нардепа Ярослава Железняка, яка передбачала звернення стягнення на заставне майно при наявності хоча б однієї з трьох встановлених умов — замість усіх трьох одночасно.

Представник Національної асоціації банків застеріг: «Ми з вами зупинимо кредитування, ми з вами обвалимо бізнес». Банки як заставодержателі, не маючи прав у виконавчому провадженні, в якому вони не є стороною, будуть змушені достроково припиняти ліміти та відмовляти в нових кредитах, щойно у позичальника з’являться судові спори.

Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко назвав пропозицію «чудовою ідеєю для найближчих змін законодавства після цього закону», проте рекомендував розглянути її окремо й всебічно. Правка залишилась поза рамками прийнятого рішення.

За підсумком голосування законопроєкт №14005 схвалено 12 голосами «за». Завершуючи засідання, голова комітету закликав усіх зацікавлених — Міністерство юстиції та профільні асоціації — координувати позиції заздалегідь, щоб уникнути ситуацій, коли одне відомство підтримує законопроєкт, а інше — ні.

Закон і Бізнес