Чому судді не можуть задовольняти свій самовідвід у кримінальному провадженні, пояснила ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
У разі подання слідчим суддею або суддею, який здійснює судове провадження одноособово, заяви про самовідвід питання про самовідвід має і може вирішувати інший суддя цього ж суду.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду у справі №990SCGC/46/25, залишаючи без задоволення скаргу судді на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення до дисциплінарної відповідальності, інформує «Закон і Бізнес».
Цим рішенням до судді застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження за порушення правил щодо відводу (самовідводу). Натомість, суддя вважала, що ст.81 КПК чітко врегульовано лише порядок вирішення питання про відвід судді й не зазначено, що питання про самовідвід вирішується в такому самому порядку, як і відвід.
ВП ВС погодилася, що законодавець, керуючись суб’єктним критерієм ініціатора заяви про відвід, розмежовує поняття «самовідвід» та «відвід» судді (суду). Водночас зауважила, що, з огляду на зміст норм §6 «Відводи» гл.3 «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження» КПК, правові засади регулювання самовідводу та відводу судді (суду) (підстави, заява про підстави, наслідки) викладені послідовно та спрямовані на уніфікацію порядку їх вирішення.
Тому погодилась з висновком ВРП, що, розглянувши самостійно заяву про самовідвід, суддя свідомо допустила порушення норм процесуального права, що містить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пп.«д» п.1 ч.1 ст.106 закону «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII.
Посилання судді на неврахування ВРП її пояснень щодо обставин вирішення питання про самовідвід ВП ВС визнала безпідставними, вважаючи, що норми КПК достатньо зрозуміло визначають порядок вирішення питання про самовідвід. А тому наведені у скарзі обставини, не можуть виправдовувати вчинене порушення норм КПК.