КАС закликав ВП ВС переглянути свій висновок щодо обчислення посадового окладу судді — ухвала
В обґрунтування своє позиції, КАС, серед іншого, посилається й на рішення делегатів чергового XX з’їзду суддів.
Виокремлення законом про державний бюджет груп працездатних осіб за професійною ознакою при визначенні прожиткового мінімуму фактично відступає від уніфікованого підходу, встановленого законом як базового механізму визначення посадових окладів.
На цьому наголосив Касаційний адміністративний суд, передаючи на розгляд Великої палати ВС справу №520/26972/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі вчергове порушується питання про протиправність обчислення суддівського окладу на підставі базового розміру в 2102,0 грн., який установлений законами про державний бюджет, починаючи з 2021 року.
КАС уважає що висновки ВП у справі №240/9028/24 сформовано без їх фактичної проєкції на конкретні числові показники базового розміру посадового окладу судді, що відобразило б наслідок його застосування. Адже фактично законодавець без належного обґрунтування «заморозив» цей показник на рівні 2021 року для окремої професійної групи, що створило ситуацію, коли для одних правовідносин застосовується актуалізований прожитковий мінімум, а для інших — штучно занижений (незмінний).
Законодавчі зміни, запроваджені законами про державний бюджет на відповідний рік, на думку КАС, є втручанням у площину конституційної гарантії суддівської незалежності. Адже закон «Про судоустрій та статус суддів» є єдиним нормативно-правовим актом, який виконує регулятивну та розрахункову функції, наповнюючи наведену конституційну гарантію конкретним змістом.
Також наводяться посилання на низку рішень Конституційного Суду, в яких неодноразово висловлювалися юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці. А в рішенні КС від 22.05.2008 №10-рп/2008 прямо вказано, що закон про державний бюджет не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя, а для зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Крім того, зазначається, що за результатами чергового XX з’їзду суддів було прийнято рішення «Щодо стану незалежності суддів у контексті виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, Плану для Ukraine Facility та євроінтеграційного курсу України». Ним, зокрема, вирішено звернутися до Верховної Ради та суб’єктів законодавчої ініціативи щодо недопустимості звуження гарантій незалежності суддів, а також застосування в законах про державний бюджет окремого (заниженого) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що використовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
За таких умов, КАС уважає, що існують обґрунтовані підстави для відступу від правового висновку, викладеного в постанові ВП ВС від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, в частині застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.