Чи є поважною неявка адвоката в засідання через відсутність допуску до держтаємниці — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Сам факт прибуття адвоката в судове засідання докорінно не змінив би ситуації, якщо він не мав допуску до державної таємниці, відповідно не міг бути допущений в судове засідання.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, не погодившись із оцінкою причин неявки адвоката в судові засідання та визнання їх неповажними та скасовуючи ухвалу Касаційного адміністративного суду у справі №9901/168/21, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі оскаржувався указ Президента стосовно застосування персональних санкцій, зокрема, щодо товариства.
КАС із посиланням на п.4 ч.1 ст.240 КАС позовну заяву залишив без розгляду через повторне неприбуття позивача та його представника в судове засідання без поважних причин.
У межах цієї провадження було встановлено, що адвокат вступила у справу як представник ТОВ напередодні судових засідань, звернувшись до КАС із клопотаннями про відкладення (перенесення) розгляду справи. Адже для ознайомлення з матеріалами цієї справи, які становлять державну таємницю, подала заяву про оформлення допуску до державної таємниці.
Оскільки процедура оформлення допуску є тривалою, адвокат була позбавлена можливості ознайомитися з усіма матеріалами у справі, зокрема, з тими, які містять гриф «Таємно», а відтак не змогла в повній мірі сформувати свою позицію та належним чином здійснювати представництво інтересів позивача.
ВП ВС наголосила, що специфіка розгляду справ з таємною інформацією обумовлена спеціальною процедурою. Відповідно відсутність допуску/ доступу до державної таємниці обмежує можливість адвоката отримувати та працювати з такою інформацією.
Зазначені обмеження, своєю чергою, вливають на обсяг прав і обов’язків учасника справи, інтереси якого представляє адвокат, та власне на хід справи. З огляду на зазначене, ВП ВС визнала необґрунтованими висновки суду першої інстанції, що адвокат не прибула в судове засідання без поважних причин.
Було враховано, що у справі було призначено 33 засідання, з яких 10 не відбулися з різних причин. Представники позивача регулярно приймали участь в судових засіданнях. Подавали письмові пояснення, знайомилися з матеріалами справи, в тому числі, з тими, що мають гриф «Таємно», висловлювали позицію в судових засіданнях.
Отже, в цьому випадку залишення позову без розгляду після тривалого розгляду справи створювало для позивача перешкоди в доступі до правосуддя, що зумовило скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду.