Оскарження рішень зборів ТОВ, голова ОСББ, самочинне будівництво — огляд КГС
Директор, який не є учасником товариства, не може посилатися на процедурні порушення при скликанні загальних зборів як на підставу для визнання їх рішень недійсними, якщо такі рішення стосуються корпоративних прав учасників, а не його власних прав як керівника.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, залишаючи без змін попередні судові рішення у справі №910/3596/24, інформує «Закон і Бізнес».
Позов у цій справі мотивовано тим, що загальні збори ТОВ скликані та проведені з істотними порушеннями закону і статуту, а також порушенням трудових прав директора у зв’язку зі звільненням.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін апеляційною інстанцією, в позові відмовив.
Своєю чергою, КГС зазначив, що системний аналіз положень п.5 ч.1 ст.41 КЗпП та ч.3 ст.99 ЦК свідчить, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися в будь-який час та з будь-яких підстав. Крім цього, наявність спеціальних умов статуту або ж трудового договору (контракту), які б свідчили про наявність певної процедури ухвалення рішення про припинення повноважень директора товариства, суди попередніх інстанцій не встановили.
Отже, КГС констатував, що колишній директор, який не є учасником товариства, не наділений правом оскаржувати рішення загальних зборів з мотивів порушення порядку їх скликання та проведення у частині, що стосується реалізації корпоративних прав учасників, оскільки такі рішення не зачіпають його прав. Наявність чи відсутність процедурних порушень у прийнятті рішень щодо збільшення статутного капіталу та зміни складу учасників не створює для директора самостійного права вимагати визнання їх недійсними.
Крім цієї справи, до огляду практики КГС за лютий 2026 року включені інші правові позиції. Зокрема, у постанові у справі про банкрутство сформульовано висновок про те, що зміни в законі не належать до передбачених законодавством про банкрутство підстав для внесення змін до реєстру вимог кредиторів, зокрема щодо черговості їх задоволення.
У справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав указано, що:
спір за позовом юридичної особи про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту щодо анулювання реєстраційних дій про зміну керівника та кінцевого бенефіціарного власника підлягає розгляду за правилами господарського судочинства;
законодавство про ОСББ не містить заборони обирати до складу правління та головою правління особу, яка не є співвласником багатоквартирного будинку.
У справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки про те, що:
цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу;
особа без речового права на земельну ділянку не може набути права власності на розташовані на ній об'єкти нерухомості.