
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Повернення попередньої оплати, у тому числі після закінчення строку договору поставки, не має наслідком припинення зобов’язання продавця передати товар, якщо покупець недвозначно заперечив проти такого повернення.
На це звернула увагу Велика палата ВС, залишаючи без змін попередні рішення у справі №911/969/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі ТОВ «Ресіліент Агро» звернулося із позовом до ТОВ «Агрістар» про зобов’язання поставити товар — візок для транспортування жниварок VL40 (ТМ «Volland»). Оскільки продавець не поставив товар у визначений в договорі строк, покупець направив претензію про сплату штрафних санкцій. Продавець, посилаючись на форс-мажорні обставини — військову агресію рф, повернув передоплату в розмірі 20%.
Господарський суд позов задовольнив частково, стягнувши з продавця майже 53,2 тис. грн. пені та судовий збір. Суд зазначив, що повернену передоплату позивач без будь-яких зауважень і заперечень зарахував та здійснив реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування, що свідчить про визнання своїми конклюдентними діями повернення попередньої оплати. З цим погодився й апеляційний суд.
Передаючи справу на розгляд ВП ВС, Касаційний господарський суд поставив ключове питання: чи припиняється зобов’язання продавця поставити товар у разі закінчення строку дії договору та повернення покупцю суми попередньої оплати (без наявності такої вимоги з боку покупця та за відсутності інших підстав для припинення зобов’язання).
Велика палата не знайшла підстав для відступу від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24.06.2015 у справі №904/5381/14, про те, що «саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов’язку».
Водночас ВП ВС зробила висновок, що положення ч.2 ст.693 ЦК, яке передбачає право покупця «вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати», якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, неявно включає і право покупця прийняти повернення суми попередньої оплати, здійснене за ініціативою продавця (погодитися на пропозицію продавця щодо такого повернення) або заперечити проти цього і вимагати від продавця передачі товару.
У разі прийняття покупцем повернутої з ініціативи продавця суми попередньої оплати (за обставин подібних до цієї справи) взаємні зобов’язання сторін вважаються припиненими за домовленістю сторін (ч.1 ст.604 ЦК).
Однак, ВП ВС зауважила, що повернення суми попередньої оплати, у тому числі після закінчення строку договору купівлі-продажу (поставки), здійснене з ініціативи продавця (за відсутності передбачених законом або договором підстав), не має наслідком припинення зобов’язання продавця передати (поставити) товар, якщо покупець без невиправданої затримки недвозначно заперечив проти такого повернення і висунув вимогу передати (поставити) товар (наприклад, направив продавцю претензію, лист, подав позов до суду тощо).