
Аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи, натисніть на зображення.
Те, що суддя у повсякденному житті не перебуває в безпеці навіть поза межами приміщення суду, біля власного житла, свідчить про системну проблему із забезпеченням належного рівня державного захисту суддів.
Про це йдеться у публічній заяві Вищої ради правосуддя у зв’язку із нападом на суддю Індустріального районного суду м.Дніпра Людмилу Слюсар, інформує «Закон і Бізнес».
Зокрема, ВРП наголосила, що такі випадки становлять серйозну загрозу незалежності суддів і функціонуванню правосуддя загалом, а також свідчать про необхідність посилення гарантій їхньої особистої безпеки.
Рада закликала до системного вдосконалення механізмів захисту суддів і вжиття невідкладних заходів реагування.
Наголошено, що забезпечення безпеки судді не є привілеєм, а становить необхідну передумову належного здійснення правосуддя. Гарантії особистої безпеки судді прямо пов’язані з ефективною реалізацією права громадян на доступ до правосуддя, оскільки лише суддя, який перебуває під належним захистом від будь-яких форм тиску, загроз чи втручання, спроможний здійснювати правосуддя незалежно, безсторонньо та у повній відповідності до закону.
Відтак, належний рівень безпеки суддів є невід’ємною складовою функціонування правової держави та ключовою умовою гарантування верховенства права.
Також наводяться й інші найбільш резонансні випадки посягань на особисту безпеку суддів та членів їхніх сімей та реагування на них з боку правоохоронних органів. Й статистика невтішна: з понад тисячі кримінальних проваджень, які було відкрито за повідомленнями суддів протягом 2016—2023 років, відомо про ухвалення лише 6 вироків.
Вища рада правосуддя
РІШЕННЯ
17.03.2026 Київ №409/0/15-26
Публічна заява про захист суддівської незалежності
Відповідно до ч.1 ст.1 закону «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
До повноважень Вищої ради правосуддя, визначених ст.131 Конституції та ст.3 закону «Про Вищу раду правосуддя», належить, серед іншого, вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Згідно зі ст.73 закону «Про Вищу раду правосуддя» з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Вища рада правосуддя ухвалює та оприлюднює публічні заяви і звернення; звертається до суб’єктів права законодавчої ініціативи, органів, які уповноважені приймати правові акти, із пропозиціями щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Ураховуючи викладене, з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, розглянувши звернення голови Індустріального районного суду м.Дніпра Л.Бєльченко (вх. № 2657/0/8-26 від 16 березня 2026 року), реалізуючи повноваження, встановлені пунктом 7 частини першої статті 131 Конституції та пунктом 4 частини першої статті 73 закону «Про Вищу раду правосуддя», керуючись стст.3, 34 закону «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Ухвалити публічну заяву про захист суддівської незалежності, що додається.
2. Запропонувати Генеральному прокурору вирішити питання про взяття на контроль стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених 13 березня 2026 року до ЄРДР за № ____ за ознаками частини другої статті 377 Кримінального кодексу, за № ____ за ознаками частини другої статті 146 Кримінального кодексу.
3. Звернутися до Офісу Генерального прокурора та до Національної поліції щодо надання інформації про розслідування кримінальних правопорушень у кримінальних провадженнях, внесених 13 березня 2026 року до ЄРДР за №____ за ознаками частини другої статті 377 КК, за № ____ за ознаками частини другої статті 146 КК та забезпечення їх ефективного розкриття в найкоротші строки.
4. Звернутися до Комітету Верховної Ради з питань правової політики та Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності із пропозицією спільного (за участю органів суддівського врядування, самоврядування, інших зацікавлених осіб) напрацювання дієвих заходів, спрямованих на посилення безпеки суддів.
5. Службі судової охорони розробити дієві механізми, спрямовані на посилення виконання функцій щодо забезпечення особистої безпеки суддів і членів їхніх сімей, та поінформувати Вищу раду правосуддя про вжиті заходи до 27 березня 2026 року.
6. Звернутися до Кабінету Міністрів щодо забезпечення належного фінансування Служби судової охорони.
7. Доручити робочій групі з розроблення і впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя при Вищій раді правосуддя опрацювати відповіді, які надійдуть на виконання цього рішення, та за необхідності ініціювати вжиття додаткових заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
8. Копію рішення надіслати Офісу Генерального прокурора, Національній поліції, Комітету ВР з питань правової політики, Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, Кабінету Міністрів, Службі судової охорони.
ПУБЛІЧНА ЗАЯВА
про захист суддівської незалежності
Резонансна подія, що сталася 13 березня 2026 року в місті Дніпрі, – напад на суддю Індустріального районного суду міста Дніпра Слюсар Людмилу Петрівну, внаслідок якого суддя з важкою травмою голови перебуває в лікарні, свідчить про наявність серйозних ризиків для безпеки суддів в Україні. Напад було вчинено в публічному місці, серед білого дня та безпосередньо біля місця проживання судді. Такий злочин демонструє зухвалість нападників та фактичну відсутність факторів, які стримують від посягань на представників судової влади.
До Вищої ради правосуддя 16 березня 2026 року надійшло повідомлення голови Індустріального районного суду м.Дніпра Л.Бєльченко (вх. №2657/0/8-26), в якому викладено обставини жорстокого нападу на суддю та висловлено прохання взяти під особистий контроль розслідування цього жорстокого кримінального правопорушення.
За вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за №12026042130000327 від 13.03.2026 за ознаками ч.2 ст.377 Кримінального кодексу, за №12026042130000326 від 13.03.2026 за ознаками ч.2 ст.146 КК.
Те, що суддя у повсякденному житті не перебуває в безпеці навіть поза межами приміщення суду, біля власного житла, свідчить про системну проблему із забезпеченням належного рівня державного захисту суддів. Подібні інциденти становлять реальну загрозу не лише для життя та здоров’я конкретних суддів, а й для незалежності судової влади загалом.
Посягання на життя та здоров’я судді фактично є посяганням на здійснення правосуддя. Якщо суддя може стати жертвою насильницького нападу біля власного житла, це створює атмосферу залякування та потенційного тиску на суддівський корпус. Така ситуація підриває гарантії незалежності суддів та довіру суспільства до спроможності держави забезпечити безпечні умови здійснення правосуддя.
Отже, подія у місті Дніпрі є тривожним сигналом про необхідність системного перегляду підходів до забезпечення безпеки суддів, зокрема щодо:
належного рівня особистої безпеки суддів;
захисту інформації про місце проживання суддів і членів їхніх сімей;
посилення превентивних механізмів реагування на загрози суддям;
підвищення ефективності діяльності органів, відповідальних за охорону суддів.
Випадки посягань на особисту безпеку суддів, нападів на суддів, не є поодинокими. Наводимо найбільш резонансні приклади таких інцидентів.
1. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області повідомила, що троє невідомих у масках увірвалися в будинок її свекрухи, пенсіонерки (77 років), яка працює лікарем у місцевій лікарні. Нападники зв’язали жінку, стали її бити та вимагати гроші. За деякий час вони заволоділи грошима і зникли. Під час досудового розслідування свекруха судді зазначила, що один із грабіжників сказав їй: «Це тобі помста за те, що твоя невістка працює суддею» (рішення ВРП від 20.12.2018 №3966/0/15-18).
2. Суддя Рівненського міського суду Рівненської області повідомив, що за місцем його проживання невідомі особи вчинили напад на нього із застосуванням вогнепальної зброї (на думку працівників поліції – автоматів) та вибухівки. Під час нападу здійснили понад дванадцять пострілів, унаслідок чого пошкодили всі вікна та стіни в будинку, а також вхідні двері та фундамент (рішення ВРП від 16.04.2019 №1163/0/15-19).
3. Голова Господарського суду Одеської області повідомив, що біля автостоянки, поряд із приміщенням суду, невідомі особи здійснили напад на суддю цього суду. Вони підбігли до судді та вилили рідину невизначеного складу на її обличчя та тіло, заподіявши їй тілесні ушкодження, а саме опік очей, після чого зникли з місця події (рішення ВРП від 18.04.2019 №1190/0/15-19).
4. Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області повідомив про розбійний напад чотирьох невідомих осіб на суддю цього суду з вимаганням грошей і коштовностей, внаслідок якого суддя отримала тілесні ушкодження, а саме перелом ребер, закриту черепно-мозкову травму, та перебувала в лікарні (рішення ВРП від 20.08.2020 №2442/0/15-20).
5. Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області та голова цього суду повідомили про виявлення суддею за місцем свого проживання вибухового пристрою, прикріпленого до гаражних воріт (рішення ВРП від 18.08.2020 №2405/0/15-20).
6. Голова Рівненського міського суду Рівненської області повідомив про напад на суддю цього суду. Дві невідомі особи в масках-балаклавах розпилили в обличчя судді з аерозольного балона речовину сльозогінної та подразливої дії, нанесли йому тілесні ушкодження, внаслідок чого суддя потрапив до лікарні (рішення ВРП від 8.10.2020 №2804/0/15-20).
7. Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області повідомив, що невідома особа вкинула сокиру у вікно будинку за адресою місця його проживання (рішення ВРП від 3.12.2020 № 3387/9/15-20).
8. Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області повідомив про підпал гаража, яким, зокрема, користується суддя (рішення ВРП від 17.12.2020 № 3522/9/15-20).
9. Голова Приморського районного суду міста Одеси повідомив, що після проголошення вироку суду протестувальники заблокували ворота, створивши перешкоди конвойному підрозділу. Кидали на територію суду димові шашки, каміння та вибухові пристрої, чинили опір законним вимогам працівників поліції та судової охорони (рішення Вищої ради правосуддя від 13 січня 2022 року № 35/0/15-22).
10. Збори суддів Борзнянського районного суду Чернігівської області повідомили, що в домоволодінні судді сталася пожежа, внаслідок чого повністю знищено господарську будівлю, істотно пошкоджено житловий будинок, який став непридатним для проживання, знищено майно судді та членів її сім’ї. З відеозаписів із камер спостереження вбачається, що пожежа сталася внаслідок зовнішнього впливу — підпалу, вчиненого сторонньою особою (рішення ВРП від 7.01.2025 №1/0/15-25).
Аналіз реагувань на рішення ВРП
Із 2016 року після надання Вищій раді правосуддя повноважень вживати заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, а також встановлення обов’язку суддів звертатися з повідомленнями про втручання до ВРП станом на 31.12.2025 надійшло 2608 таких повідомлень.
За результатами розгляду зазначених повідомлень ВРП ухвалила близько 200 рішень про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, у яких встановлено обставини, що свідчать про загрозу безпеці судді.
Робоча група з питань розроблення і впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, в порядку здійснення моніторингу реагувань на ухвалені ВРП рішення, за результатами отриманої від Офісу Генерального прокурора та відповідних обласних прокуратур інформації щодо внесення до ЄРДР відомостей, результатів досудового розслідування та судового провадження за відповідними повідомленнями/ зверненнями суддів, які надійшли з 12.11.2016 до 31.12.2023 (2167 повідомлень/ звернень), проаналізувала та узагальнила отриману інформацію.
Результати аналізу свідчать про недієвість норм кримінального закону, тривалі та неефективні розслідування, оскільки випадків притягнення осіб до кримінальної відповідальності за втручання в діяльність суддів небагато, незважаючи на численні факти втручання в діяльність суддів.
З понад тисячі кримінальних проваджень, які було здійснено за повідомленнями суддів протягом 2016 – 2023 років, відомо про ухвалення лише 6 вироків.
У більшості випадків ОГП у відповідь на звернення ВРП інформує про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також про прокуратуру нижчого рівня, прокурори якої здійснюватимуть нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва.
Зазначене свідчить про необхідність посилення механізмів реагування правоохоронних органів на втручання в незалежність суддів і розроблення більш дієвих інструментів реагування на порушення суддівської незалежності, розширення відповідальності за невжиття відповідальними органами належних заходів реагування на втручання у здійснення правосуддя з метою недопущення такого втручання, які потребують закріплення на законодавчому рівні.
Щодо обмеження доступу до інформації про суддів
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим законом від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до стст.19, 64, 124, 127 Конституції, ст.26 закону «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Ураховуючи наведені приписи, навіть в умовах воєнного стану та повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, гібридної (зокрема інформаційної) війни, яка супроводжується терористичними актами, кібератаками, широким арсеналом таємних заходів впливу (за методами роботи спецслужб), конституційне право людини на судовий захист не може бути обмежено, держава зобов’язана забезпечити безперервність здійснення правосуддя.
Незважаючи на всі складнощі, суди України після 24 лютого 2022 року не припинили здійснення судочинства та продовжили виконувати свої конституційні функції, здійснюючи правосуддя відповідно до визначених законом процедур судочинства майже на всій території України. Судді одними з останніх покидали тимчасово окуповані території України та одними з перших поверталися на звільнені території.
Сьогодні суди продовжують забезпечувати доступ громадян до правосуддя, не знижуючи стандартів і не порушуючи правових гарантій. Вони щоденно розглядають нові категорії справ, пов’язані з наслідками збройної агресії російської федерації проти України, демонструючи стійкість, професіоналізм і відданість принципам справедливості.
Україна у період повномасштабної війни демонструє спроможність забезпечувати стандарти справедливого судового розгляду, зокрема у справах про воєнні злочини.
Водночас в умовах війни загрози безпеці посилюються. Ворожі дії щодо суддів можуть проявлятися у формі словесних образ, онлайн-переслідувань, залякування, а інколи — фізичного насильства.
У воєнних умовах фізичне та психологічне навантаження на суддів є надзвичайним. Крім фактичної чи потенційної загрози руйнування будівель судів та інфраструктури, наявні значні втрати ресурсів через постійний контакт із резонансними справами, загрозу особистій безпеці.
В умовах триваючої військової агресії російської федерації проти України розголошення інформації щодо суддів, членів їхніх сімей та близьких осіб може становити загрозу національній безпеці, територіальній цілісності, життю, здоров’ю та безпеці суддів та їхніх сімей, а також провокувати вчинення правопорушень щодо них, зокрема кримінальних.
З початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України і дотепер існують ризики цілеспрямованого збору розвідувальної інформації про суддів та членів їхніх сімей, місце їх проживання та перебування, переміщення, коло близьких осіб тощо з боку диверсійно-розвідувальних груп і осіб, які співпрацюють із російськими спецслужбами. Цю інформацію можуть використовувати для планування викрадень, фізичного усунення, шантажу або впливу на здійснення правосуддя. Відкритий доступ до інформації значно спрощує її отримання.
Забезпечення незалежності судової влади неможливе без гарантій фізичної безпеки суддів, працівників судової системи та учасників судових процесів. У демократичній державі суди повинні функціонувати в умовах, що унеможливлюють будь-який тиск, залякування чи втручання в діяльність суддів.
З метою забезпечення незалежності суддів ВРП ухвалила 6.11.2025 рішення, відповідно до якого звернулася до Президента, народних депутатів та Кабінету Міністрів як суб’єктів права законодавчої ініціативи із пропозицією внести до Верховної Ради законопроєкт та ухвалити закон, яким тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, обмежити загальний доступ до будь-якої інформації суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), інформації, що міститься в деклараціях родинних зв’язків та доброчесності судді (кандидата на посаду судді); звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів із пропозицією відтермінувати надання загального доступу до суддівського досьє, декларацій родинних зв’язків та доброчесності судді на офіційному вебсайті ВККС до припинення або скасування воєнного стану (додається).
Наразі у ВРП відсутня інформація про реагування суб’єктів законодавчої ініціативи на зазначене рішення.
Забезпечення безпеки судді не є привілеєм, а становить необхідну передумову належного здійснення правосуддя. Гарантії особистої безпеки судді прямо пов’язані з ефективною реалізацією права громадян на доступ до правосуддя, оскільки лише суддя, який перебуває під належним захистом від будь-яких форм тиску, загроз чи втручання, спроможний здійснювати правосуддя незалежно, безсторонньо та в повній відповідності до закону. Отже, належний рівень безпеки судді є невід’ємним складником функціонування правової держави та ключовою умовою гарантування верховенства права.
13 січня 2023 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень» (реєстраційний № 7033-д, внесений народними депутатами Масловим Д.В., Калауром І.Р. (IX скликання), Стефанчуком М.О. (IX скликання), Бабієм Р.В. (IX скликання), Божиком В.І. (IX скликання), Гуньком В.Г. (IX скликання), Павлішем П.В. (IX скликання).
Цей законопроєкт спрямований на уточнення правового регулювання доступу до судових рішень шляхом внесення змін до закону «Про доступ до судових рішень» із метою запобігання розголошенню відомостей, які можуть завдати шкоди безпеці держави або порушити охоронювані законом інтереси. Документ передбачає визначення переліку відомостей, що не підлягають оприлюдненню в текстах судових рішень, встановлює особливості та строки надання доступу до окремих категорій ухвал у кримінальних провадженнях (зокрема про обшук, арешт майна, тимчасовий доступ до речей і документів, проведення негласних слідчих дій), а також уточнює порядок ведення та наповнення Єдиного державного реєстру судових рішень. Запропоновані зміни спрямовані на забезпечення балансу між принципом відкритості судових рішень і необхідністю захисту чутливої інформації, пов’язаної з діяльністю сектору безпеки і оборони, оборонно-промислового комплексу та з іншими об’єктами стратегічного значення.
Запропоновані зміни мають забезпечити баланс між принципом відкритості правосуддя та необхідністю захисту чутливої інформації, пов’язаної із сектором безпеки і оборони та стратегічними об’єктами держави.
Ухвалення цього законопроєкту дають змогу створити дієвий механізм захисту державних інтересів в умовах воєнного стану, мінімізуючи ризики використання публічної інформації, зокрема щодо суддів, на шкоду обороноздатності України.
Органи суддівського врядування та самоврядування готові активно долучитися до розроблення законодавчих ініціатив, спрямованих на зміцнення незалежності судової влади.
Щодо посилення спроможності Служби судової охорони в частині забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей
Статтею 160 закону «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Служба судової охорони відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності правосуддя. Фізична охорона судів та суддів — це не лише питання безпеки, а й важливий чинник, що гарантує безперервне функціонування судової влади, можливість реалізації конституційного права кожного громадянина на доступ до правосуддя та дотримання принципу верховенства права.
Забезпечення безпеки суддів та охорона приміщень судових установ є невід’ємним складником забезпечення незалежності суддів та ефективного функціонування судової системи.
Із 2020 року на утримання Служби судової охорони виділялося недостатньо коштів.
Законом «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на утримання ССО передбачено 1,318 млрд грн., з яких 94% — видатки на оплату праці.
Служба судової охорони функціонує в умовах тотального недофінансування та, як наслідок, відтоку професійних кадрів.
З метою виконання обов’язку держави щодо забезпечення особистої безпеки судді та членів його сім’ї, працівників суду, необхідності забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу, підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, охорони приміщень судів необхідно забезпечити достатній рівень фінансування ССО.
ВРП вважає за доцільне наголосити, що велика кількість суддів (слідчих суддів) здійснюють розгляд особливо складних судових справ, що безпосередньо стосуються питань національної безпеки й оборони, стосовноосіб, які здійснюють цілеспрямовану антиукраїнську діяльність, а отже, вони мають доступ до цілком таємної інформації.
В умовах триваючої військової агресії російської федерації проти України та гібридної війни судді ухвалюють рішення у справах, що становлять особливий інтерес для держави-агресора:
щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
щодо кримінальних правопорушень у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації;
щодо колабораціонізму, державної зради, пособництва державі-агресору, фінансування тероризму;
щодо кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення);
щодо застосування санкцій;
щодо арешту і конфіскації активів осіб, пов’язаних із державою-агресором;
щодо державної таємниці (господарські справи, справи адміністративного судочинства) тощо.
Особливий інтерес для країни-агресора становлять судді, які здійснюють судочинство на територіях, наближених до лінії фронту, та члени їхніх сімей.
Під час розгляду судових справ зазначених категорій будь-який вплив на суддів, членів їхніх сімей і близьких осіб може стати засобом тиску на державу з метою послабити її обороноздатність та спротив агресії.
Щодо балансу між відкритістю та забезпеченням безпеки
У пропозиціях до Щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів судді із прифронтових територій акцентували, що висвітлення судових процесів, зокрема трансляція судових засідань, є важливим інструментом забезпечення відкритості судів та організації взаємодії із суспільством. Водночас в умовах воєнного стану необхідно враховувати питання безпеки учасників проваджень, відвідувачів і працівників апаратів судів. Інформація про розгляд судами воєнних злочинів, учинених військовослужбовцями країни-агресора, є чутливою для українського суспільства та викликає значний інтерес медіа. Цю інформацію може також використати ворог для планування терористичних ударів по судах, насамперед розташованих поряд із лінією зіткнення чи кордоном із російською федерацією. Суспільство має право отримувати актуальну інформацію про розгляд судами воєнних злочинів, проте відкриття та негайне поширення цієї інформації є небезпечним.
Інцидент, що стався 13.03.2026 у м.Дніпрі, наочно демонструє, що питання безпеки суддів в Україні потребує негайної та системної реакції держави. Без забезпечення якісного захисту суддів неможливо гарантувати незалежність судової влади та ефективне здійснення правосуддя.
Вища рада правосуддя як конституційний орган державної влади та суддівського врядування наголошує на необхідності виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 Кримінального процесуального кодексу, зокрема щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування Національною поліцією вказаних кримінальних проваджень із дотриманням засад, передбачених ст.7 Кримінального процесуального кодексу.
Оскільки здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування відповідно до ст.36 КПК покладено на прокурора, який має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування, та відповідні повноваження щодо реагування, зокрема, на факти неефективного досудового розслідування, на незаконні та необґрунтовані постанови слідчих, ВРП вважає за необхідне звернутися до ОГП щодо такого:
1) з огляду на актуальність зазначених кримінальних проваджень, які стосуються професійної діяльності судді, їх суспільну значимість і резонанс відповідно до пп.16, 17 наказу ОГП від 30.09.2021 №309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» вирішити питання про взяття їх на контроль;
2) відповідно до п.6 ч.1 ст.73 закону «Про Вищу ради правосуддя» надати інформацію про розкриття та розслідування зазначених кримінальних проваджень.
Частиною першою ст.8 закону «Про прокуратуру» встановлено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.