Без нотаріуса і держмита: які документи командир може посвідчити для військових
.
Командири військових частин мають повноваження посвідчувати низку документів, які мають повну юридичну силу нотаріально посвідчених. Мін’юст та Міноборони нагадали, як скористатися цим правом.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на КМУ.
В умовах бойових дій військовослужбовці часто не мають фізичної можливості відвідати нотаріуса. Повноваження командира усувають цей бар’єр: захисник може прямо на місці служби, без поїздок, черг і держмита, оформити документи з повною юридичною силою.
Які документи може посвідчити командир
Перший тип — довіреність. Вона уповноважує іншу особу діяти від імені військовослужбовця: отримувати виплати, представляти інтереси в державних органах, розпоряджатися банківськими рахунками тощо. Єдине обмеження: довіреність, посвідчена командиром, не може стосуватися розпорядження нерухомим майном, цінними паперами або корпоративними правами — ці дії потребують нотаріуса.
Другий тип — заповіт, тобто розпорядження майном на випадок смерті. Посвідчений командиром заповіт має повну юридичну силу нотаріально посвідченого і може бути скасований або замінений новим у будь-який момент.
Третій тип — особисте розпорядження на випадок загибелі. Визначає, кому і в якій частці виплатити одноразову грошову допомогу. Без цього документа розподіл відбувається за загальними нормами закону про спадщину і може не збігатися з волею захисника.
Четвертий тип — розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти, запроваджене у 2025 році (закон № 3995-IX від 1 лютого 2025 року). Без такого розпорядження грошове забезпечення виплачується рідним першої черги лише в межах 50% від нарахованої суми — решта зберігається за військовослужбовцем до повернення. Особисте розпорядження дозволяє самостійно визначити, хто і в якій частці отримуватиме кошти — аж до 100% на одну особу за вибором захисника.
Як відбувається посвідчення
Процедура починається зі звернення до безпосереднього командира або уповноваженої ним особи. Перед посвідченням командир зобов’язаний роз’яснити права та юридичні наслідки, переконатися у вільному волевиявленні, перевірити відповідність документа законодавству і за бажанням допомогти скласти його проєкт. Підпис ставиться у присутності командира та свідків (обов’язково при посвідченні заповіту), після чого документ реєструється у журналі.
Довіреності та заповіти передаються до Мін’юсту і реєструються відповідно в Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі. Оригінал особистого розпорядження долучається до особової справи та передається на зберігання до ТЦК та СП, а у військовослужбовця залишається копія з відповідною відміткою.
Повноваження командира посвідчувати документи закріплені у статтях 245 і 1252 Цивільного кодексу та постанові КМУ № 419 1994 року. З початком повномасштабного вторгнення держава послідовно розширювала ці повноваження: постановою КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року командир отримав право посвідчувати довіреності незалежно від місця дислокації, постановою КМУ № 719 від 24 червня 2022 року уточнено перелік дій та порядок реєстрації, а постановою КМУ № 550 від 14 травня 2024 року (зі змінами № 449 від 15 квітня 2025 року) врегульовано порядок передачі особистих розпоряджень.