Міжнародний день протидії булінгу: ознаки, форми, відповідальність
.
27 лютого світова спільнота привертає увагу до проблеми булінгу — системного насильства, яке може мати серйозні наслідки для психічного та фізичного здоров’я дитини. В Україні питання протидії цькуванню врегульоване на законодавчому рівні
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.
Булінг не є «дитячими пустощами» чи звичайним конфліктом. Це форма насильства, яка потребує своєчасного реагування та правової оцінки. Міністерство юстиції України приділяє значну увагу інформуванню про механізми захисту прав дитини та відповідальність за їхнє порушення і у Міжнародний день протидії булінгу надає роз’яснення щодо правових наслідків цькування.
Що таке булінг
2018 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Відповідно до нього булінг — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням електронних комунікацій, внаслідок яких може бути або була завдана шкода психічному чи фізичному здоров’ю особи.
Основні ознаки булінгу:
- повторюваність дій;
- наявність сторін — кривдника, постраждалого, спостерігачів;
- цілеспрямоване приниження, залякування чи ізоляція;
- негативні наслідки для здоров’я або соціальної адаптації дитини.
Форми булінгу та його відмінність від конфлікту
Булінг може проявлятися у різних формах:
- психологічній — погрози, приниження, шантаж;
- фізичній — штовхання, побиття, заподіяння тілесних ушкоджень;
- економічній — псування або відбирання особистих речей;
- сексуальній — образливі жести, висловлювання чи інші дії сексуального характеру;
- кібербулінгу — переслідування, поширення принизливого контенту в соцмережах або месенджерах.
Важливо відрізняти булінг від звичайного конфлікту. Конфлікт передбачає рівність сторін і ситуативність. Булінг — це системне насильство, де існує дисбаланс сил і цілеспрямоване приниження однієї зі сторін.
Відповідальність за булінг
Стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає:
- штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи від 20 до 40 годин — за перший випадок;
- штраф від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи від 40 до 60 годин — за повторне порушення або вчинене групою осіб;
- відповідальність батьків або законних представників — якщо булінг вчинено дітьми віком від 14 до 16 років;
- відповідальність керівника закладу освіти — у разі неповідомлення про випадки цькування.
Якщо дії спричинили тяжкі наслідки, зокрема тілесні ушкодження, вони можуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення з відповідною кримінальною відповідальністю.
Механізм реагування та куди звертатися
Заклади освіти зобов’язані створювати безпечне середовище, оперативно реагувати на випадки булінгу та забезпечувати підтримку постраждалим. Працівники мають негайно припиняти небезпечні дії, інформувати керівництво, батьків і, за потреби, правоохоронні органи.
Повідомити про булінг може будь-який учасник освітнього процесу.
У разі необхідності можна звернутися:
- до Національної поліції України — 102;
- до системи безоплатної правової допомоги — 0 800 213 103;
- на національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації — 116 123 або 0 800 500 335;
- до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — 0 800 50 17 20.
Крім того, юридичну консультацію та правовий захист можна отримати у центрах надання безоплатної правничої допомоги по всій Україні.