Результати першої кампанії звітування про лобістську діяльність
.
1 лютого 2026 року завершилася перша кампанія звітування про лобістську діяльність. З моменту запуску інституту станом на 31 грудня 2025 року статусу суб’єкта лобіювання набуло 132 особи, з них припинили діяльність 5 осіб, а зупинила – 1 особа.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК.
Найпопулярнішими сферами лобіювання у минулому півріччі стали «фінансова, банківська, податкова та митна політика», «економічний розвиток, регуляторна політика та власність» і «екологічна політика та природокористування».
За результатами кампанії звітування суб’єкти лобіювання у звітах за II півріччя 2025 року зазначили, зокрема, про:
298 предметів лобіювання (нормативно-правових актів, щодо яких здійснювався вплив);
272 об’єкти лобіювання (державні органи, органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, які мають повноваження ухвалювати нормативно-правові акти, та їх посадові особи до яких звертались лобісти);
380 зустрічей та спілкувань зі службовими особами, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище;
10 договорів про надання послуг з лобіювання;
168 клієнтів/бенефіціарів лобіювання.
Однак, не всі субʼєкти лобіювання, які набули статусу у період з 1 вересня по 31 грудня 2025 року, виконали передбачений законом «Про лобіювання» обов’язок – 11 зі 132 лобістів не подали звіт про свою діяльність до Реєстру прозорості.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання до Реєстру прозорості у вигляді штрафу розміром від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у випадку повторного порушення – від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною здійснення лобіювання на один рік. Національне агентство в межах своїх повноважень здійснюватиме заходи із притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які не подали звіт щодо лобіювання у встановлений законом строк (до 31 січня 2025 року).