Суддів ВС Казахстану обиратиме парламент, а в КС призначатиме президент — проект Конституції
Президент Касим-Жомарт Токаєв ініціював лише парламентську реформу, але конституційна комісія вирішила цим не обмежуватись.
У Казахстані вирішили не вносити поправки до Конституції країни, щоб провести парламентську реформу, а ухвалити нову. Причому запропонований текст торкнувся всіх гілок влади, включаючи і судову.
Попередній проект нової Конституції було оприлюднено наприкінці січня, і після його аналізу, до якого залучили штучний інтелект, у юридичній спільноті розпочалися гарячі дискусії, пише «Закон і Бізнес».
Як зазначає DW, відмінностей від чинного Основного закону виявилося чимало: близько 40% всього тексту. При цьому 70% змін посідає статті з архітектури взаємовідносин між гілками влади. Загалом кількість статей зменшується з 99 до 95.
Так, з ініціативи президента країни Касим-Жомарт Токаєва, замість двопалатного парламенту буде однопалатний Курултай. 145 депутатів обиратимуться за партійними списками строком на 5 років. Змішана виборча система, що діє в країні, скасовується.
Пропонується поява і нового консультативного органу — Халик Кенеси (Народної ради), який збиратиметься не рідше ніж одного разу на рік і матиме право законодавчої ініціативи. При цьому всі 126 його членів — по 42 від національних культурних центрів, громадських організацій та місцевих представницьких органів регіонів країни — призначатиме безпосередньо Президент Казахстану.
Через 30 років відновлюється і посада віце-президента. Його кандидатуру пропонуватиме на погодження із Курултаєм сам президент. Але не більше двох разів. Затвердження кандидатури віце-президента відбувається більшістю голосів депутатського корпусу.
За таким же принципом пропонується затвердження кандидатур спікера Курултаю, прем’єр-міністра та суддів Верховного суду. У той же час голова вищого судового органу, а також голова та 10 членів Конституційного суду за проектом призначатимуться указами президента.
У чинній конституції Казахстану кандидатура голови КС узгоджується з Сенатом, 4 із 10 членів призначає президент, по три кандидатури узгоджуються з Верхньою палатою парламенту та Мажилисом.
Водночас депутати Курултаю за новим проектом можуть ініціювати щодо президента країни процедуру імпічменту, чого чинна Конституція не передбачає. Але є нюанс: якщо КС не підтримає рішення Курултаю, ініціатори імпічменту будуть позбавлені своїх мандатів.
Серед інших запропонованих нововведень звертають на себе увагу безумовне верховенство конституції Казахстану над рішеннями міжнародних організацій та їх органів, визначення шлюбу як добровільного союзу чоловіка та жінки, обмеження на проведення акцій протесту, якщо вони загрожують громадській безпеці та моральності суспільства.
Водночас за новим проектом пропонується на конституційному рівні визначити інститут омбудсмена як системний правозахисний орган, надати конституційний статус адвокатурі та приймати всі конституційні поправки виключно на загальнонаціональному референдумі.
Водночас правозахисники зазначають, що якщо вже визначається статус суддів, прокуратури, інституту омбудсмена, слід розширити і статтю про адвокатуру. Зокрема, зазначити, що адвокатура є незалежним органом, який покликаний забезпечити гарантовану державою кваліфіковану допомогу. За їхніми словами, наразі адвокати Казахстану часто стикаються із перешкоджанням їхній законній діяльності.
Немає у проекті Конституції, на відміну від чинної, і згадок про надання безоплатної юридичної допомоги та гарантованого обсягу безоплатної медичної допомоги. Тепер це визначається як право, яке встановлюється законом.