
.
Кабінет Міністрів схвалив розроблений Міністерством юстиції законопроєкт, спрямований на гуманізацію законодавства у сфері виконання кримінальних покарань та приведення його у відповідність до європейських стандартів.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.
Документ передбачає комплексні зміни до Кримінального, Кримінального процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів. Ключовим положенням є виключення статті 391 Кримінального кодексу, яка встановлювала кримінальну відповідальність за злісну непокору вимогам адміністрації установ виконання покарань, санкція якої фактично передбачає кримінальну відповідальність за вчинення засудженими дисциплінарних порушень.
Ця норма тривалий час розглядалася як проблемна з огляду на відсутність чітких правових критеріїв та можливість довільного застосування. Міжнародні інституції, зокрема Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню неодноразово наголошували на її невідповідності принципам правової визначеності, гуманізму та сучасним підходам до пенітенціарної політики.
«Ми відходимо від каральної логіки до моделі, що ґрунтується на правовій визначеності, пропорційності та судовому контролі – саме так працюють пенітенціарні системи в європейських державах», – зазначила заступник міністра юстиції Людмила Кравченко.
Запропоновані зміни не послаблюють механізмів підтримання порядку в установах виконання покарань. Натомість пропонується сучасна та збалансована модель реагування на порушення, яка ґрунтується на чітких процедурах і судовому контролі. Зокрема, передбачається:
- удосконалення системи дисциплінарних стягнень у межах кримінально-виконавчого законодавства;
- законодавче визначення ознак злісної непокори законним вимогам адміністрації;
- посилення ролі суду під час застосування найбільш суворих заходів впливу;
- відмова від одиночного тримання як дисциплінарного стягнення відповідно до стандартів Ради Європи та Правил Нельсона Мандели.
Крім того, законопроєкт передбачає приведення термінології Кримінально-виконавчого кодексу у відповідність до закону «Про електронні комунікації», а також уточнення процедур, пов’язаних із виконанням судових рішень.