ВП ВС захистила негативні висновки ГРД щодо суддів від подолання їх колегіями ВККС

Процедура оцінювання судді, якого призначено або обрано до набрання чинності законом №1401-VIII, за наявності негативного висновку ГРД передбачає ухвалення рішення ВККС у пленарному складі.

Таку правову позиції висловила Велика палата ВС у справі №990/62/24, відступивши від попереднього висновку, викладеного в її постанові від 13.06.2024 у справі №9901/198/20, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі суддя просив скасувати рішення ВККС від 12.02.2024 №50/ко-24, яким його визнано таким, що не відповідає займаній посаді, та внесено подання до Вищої ради правосуддя про його звільнення з посади судді Межівського районного суду Дніпропетровської області.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ВККС протиправно застосувала до нього процедуру, яка не була передбачена на час, коли він проходив кваліфікаційне оцінювання. Адже стосовно нього колегія ВККС прийняла позитивне рішення, яким рекомендувала його для призначення на посаду судді.

Касаційний адміністративний суд позов задовольнив частково, визнавши протиправним та скасувавши рішення ВККС №50/ко-24. Серед іншого, послався на позицію ВП ВС, викладену в постанові від 13.06.2024 у справі №9901/198/20.

Однак, через 1,5 року високі судді вирішили змінити свою позицію. Вони звернули увагу, що приписи п.20 розд.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус судідв» №1402-VIIІ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у частині складу ВККС, який компетентний ухвалити рішення за наслідками оцінювання «діючого» судді, не можна інтерпретувати безвідносно до інших положень цього закону. Адже вони містяться в основному тексті цього нормативного акта та регламентують, по суті, ті самі питання — установлення відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики і доброчесності.

У ВП ВС наголосили: та обставина, що оцінювання, передбачене п.20 розд.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону №1402-VIIІ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), стосується суддів, призначених / обраних до набрання чинності законом №1401-VIII («діючих» суддів), не наділяє цю процедуру оцінювання настільки іншими якісними властивостями (характеристиками), щоб нівелювати юридичні наслідки надання під час оцінювання негативного висновку ГРД.

З огляду на це, ВП ВС відступила від свого попереднього висновку та констатувала, що в такій ситуації ВККС не інакше як у пленарному складі може (компетентна) ухвалити рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя. А у випадку з «діючим» суддею, оцінювання якого проводиться за тими самими критеріями, — про підтвердження відповідності займаній посаді, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11 членами ВККС.

Як повідомляв «ЗіБ», експертна група при ТСК дійшла висновку, що ГРД діє поза межами правового поля — не має статусу юридичної особи, керівних органів чи відповідальності, але водночас фактично реалізує владні повноваження щодо оцінки суддів. А це створює системні корупційні ризики й загрожує незалежності судової влади.

Закон і Бізнес