
Перш ніж отримати відшкодування, громадянам доведеться дочекатися вироків щодо винних посадових осіб.
Діюча система права дозволила безкарно узурпувати правоохоронним органам право на обмеження прав і свобод громадян без фактично жодної відповідальності за зловживання чи перевищення наданих повноважень.
Аби за завдані збитки правоохоронці, прокурори та судді несли персональну відповідальність, група нардепів зареєструвала проєкт «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо належного законодавчого врегулювання питання відповідальності правоохоронних органів, органів досудового розслідування, прокуратури та суду за завдані збитки громадянам України» (№14351), інформує «Закон і Бізнес».
Головна ідея законодавчої ініціативи полягає в тому, аби збитки, завдані громадянам унаслідок противоправних дій або бездіяльності посадовців, відшкодовувала не держава, а винні особи. Для цього до низки законів вносяться зміни, які встановлюють, що відповідна посадова або службова особа компенсує відповідній фізичній або юридичній особі завдану шкоду та/або збитки із власних коштів та майна, в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суб’єктами такої відповідальності стануть, зокрема посадові особи, співробітники органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду, службові особи органу влади Автономної Республіки Крим та органу місцевого самоврядування.
При цьому, якщо шкоди та/або збитків фізичній або юридичній особі завдано діями або бездіяльністю кількох посадових або службових осіб органу державної влади, вони понесуть солідарну субсидіарну відповідальність за завдану шкоду та/або збитки у відкритих кримінальних провадженнях та виплачують компенсації за завдану шкоду та/або збитки із власних коштів та майна.
Зокрема, у ст.19 закону «Про Національну поліцію», ст.20 закону «Про Національне антикорупційне бюро України» уточняється, що така відповідальність настає, зокрема за незаконне засудження, незаконне повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконне взяття і тримання під вартою, незаконне проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконне накладення арешту на майно, незаконне відсторонення від роботи (посади) та інші процесуальні дії, що обмежують права громадян; незаконне застосування адміністративного арешту чи виправних робіт; незаконну конфіскацію майна; незаконне накладення штрафу, а також незаконне проведення оперативно-розшукових заходів.
Також змінами до ч.5 ст.1176 ЦК передбачається, що шкода відшкодовується в повному обсязі «суддею (суддями), дії якого вплинули на постановлення незаконного рішення, складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, із власних коштів та майна».
Щоправда, таке формулювання вочевидь суперечить ч.11 ст.49 закону «Про судоустрій і статус суддів», яка чітко встановлює, що «за шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом».
Іншим проєктом «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо належного законодавчого врегулювання питання відповідальності правоохоронних органів, органів досудового розслідування, прокуратури та суду за завдані збитки громадянам України» (№14350) пропонується доповнити кодекс новою ст.3651 «Незаконні дії посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду». Й в ній передбачити відповідальність за такі дії у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Крім того додаються уточнення щодо суб’єкту злочинів, передбачених стст.127, 146, 365, 366, 371, 372 КК, до яких буде віднесено, зокрема посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Тобто, цивільна відповідальність за завдану громадянам шкоду, вочевидь, наставатиме лише після ухвалення вироків у відповідних кримінальних провадженнях за цими статтями.