Чи є обов’язком виконавця перевіряти стан виконання судового рішення — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Оперативне інформування виконавця про стан виконання судового рішення покладається на сторони виконавчого провадження шляхом обов’язкового повідомлення про вказані обставини.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, скасовуючи попередні рішення у справі №580/3888/24, інформує «Закон і Бізнес».
Нагадаємо, що у цій справі ПАТ «Черкасиобленерго» звернулося з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, в якому просило, зокрема, визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця про арешт коштів боржника в межах зведеного виконавчого провадження. Адже державний виконавець наклав арешт на суму, що значно перевищує загальну суму заборгованості ПАТ.
Постановою суду першої інстанції, яку залишив без змін апеляційний суд, позов задоволено повністю. Суди виходили з того, що відповідно до закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавець зобов’язаний проводити перевірку виконання боржниками рішень та накладати арешт лише на ту суму коштів, що відповідає сумі стягнення.
Таких висновків суди дійшли, керуючись правовою позицією Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 1.04.2024 у справі №4/69/07.
Однак, ВП ВС зазначила, що аналіз ст.19 закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII свідчить, що обов’язки сторін виконавчого провадження — це нормативно закріплені вид та межі правової поведінки стягувача та боржника, дотримання яких є обов’язковим. Отже, невиконання обов’язків можна характеризувати як уникнення сторонами виконавчого провадження, зокрема боржником, здійснення покладених на них законами та підзаконними актами обов’язків та зобов’язань під час примусового виконання судового рішення, що призвело чи може призвести до негативних наслідків або заподіяння шкоди.
Водночас, законодавець визначив механізм отримання виконавцем актуальної інформації щодо стану виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню, в разі їх добровільного повного чи часткового виконання боржниками. Тому настання негативних наслідків для боржника через невиконання покладених на нього законом обов’язків, зокрема щодо інформування виконавця, не можна розцінювати як результат протиправних дій (бездіяльності) виконавця щодо перевірки виконання боржником рішення під час прийняття постанови про арешт майна (коштів) боржника.
Тому ВП ВС відступила від висновку КГС, викладеного в постанові від 1.04.2024 у справі № 4/69/07, щодо застосування п.1 ч.3 ст.18 закону №1404-VIII, вказавши, що проведення виконавцем перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього закону, не має імперативного характеру, а є дискреційним повноваженням виконавця, і, відповідно, не є обов’язковою процесуальною дією в кожному випадку.
Проте встановлення факту подання або неподання боржником документів на підтвердження сплати частини боргу до винесення постанови про арешт є істотною обставиною для правильного вирішення справи щодо обґрунтування накладання виконавцем арешту.
Утім, оскільки ВП ВС позбавлена можливості встановити факт подання боржником документів на підтвердження сплати частини боргу до винесення постанови про арешт, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.