Чому не можна примиритися із хуліганом та інші правові позиції ККС — огляд
Оскільки безпосереднім об’єктом хуліганства є громадський порядок, а завдана конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об’єкт, застосування ст.46 КК до осіб, які вчинили хуліганство, є передчасним.
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд скасовуючи попередні судові рішення у справі №643/5610/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особа обвинувачувалася в тому, що, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість та не реагуючи на зауваження людей, спричинив потерпілому легких тілесних ушкоджень та пошкодив його автомобіль, заподіявши збитків у розмірі понад 39 тис. грн.
Суд звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК, на підставі ст.46 КК у зв’язку з примиренням з потерпілим.
ККС, погоджуючись із доводами прокурора, нагадав, що безпосереднім об’єктом даного кримінального правопорушення є громадський порядок, тобто комплекс суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок та дотримання правил поведінки.
Додатковим факультативним об’єктом хуліганства можуть виступати здоров’я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.
Водночас, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам.
В огляді практики ККС за листопад 2025 року також відображені інші важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права.
Так, ККС погодився із висновком апеляційної інстанції про те, що нанесення обвинуваченою ударів праскою після трьох пострілів, не може свідчити про особливу жорстокість. Адже обвинувачена мала умисел на вбивство, однак потерпілий після отримання вогнепальних поранень ще був живим та чинив опір.
Також ККС наголосив: якщо власник сторінки в мережі «Facebook» не обмежив доступ до неї, то інформація на цій сторінці є загальнодоступною для необмеженого кола осіб. Тому поширення дописів із символікою комуністичного тоталітарного режиму на ній може утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.4361 КК.
У сфері кримінального процесуального права зазначено, що у ст.217 КПК не встановлено обов’язку перед закриттям провадження щодо одного з епізодів попередньо здійснювати його виділення в окреме провадження. Також не заборонено змінювати відомості про правову кваліфікацію дій особи в ЄРДР без закриття провадження за вже існуючою кваліфікацією.