Як суддю прослуховували із порушенням конвенції та ще 15 справ проти України — огляд ЄСПЛ

Не розглянувши питання про наявність вагомих підстав для збереження повної секретності відповідних документів та відмови заявниці у доступі до них, органи влади не забезпечили важливу гарантію законності НСРД.

На цьому наголосив Европейський суд з прав людини, встановивши низку порушень у справі «Yakymchuk v. Ukraine», інформує «Закон і Бізнес».

Заявниця у цій справі — суддя Корецького районного суду Рівненської області — була звинувачена у хабарництві за двома епізодами. Так, у 2008 році вона вимагала хабар у розмірі 51 грн від особи, яку вона мала притягнути до адміністративної відповідальності. Відповідна розмова була записана місцевим управлінням СБУ, а дозвіл на проведення відеозйомки було надано ухвалою Апеляційного суду Житомирської області в рамках оперативно-розшукової справи №1208.

У лютому 2009 року місцеве управління СБУ на підставі цього ж дозволу таємно записало на відео розмову між суддею та І. П., сестрою обвинуваченого в іншій справі. Суддя запропонувала розглянути справу за його відсутності та засудити до громадських робіт в обмін на 1000 грн. Того ж дня І. П. передала гроші.

У 2013 році суд визнав суддю винною за двома пунктами обвинувачення за ч.2 ст.368 КК та засудив її до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю один рік. Серед доказів, на яких суд ґрунтував свій вирок, були відеозаписи НСРД. У 2015 році остаточну крапку поставив Вищи спеціалізований суд, залишивши вирок без змін.

У рішенні від 11.09.2025 ЄСПЛ повторно наголосив, що особам, стосовно яких проводилися НСРД, повинен бути наданий доступ до документів, якими вони санкціоновані, якщо тільки не існує вагомих підстав для відмови в цьому (див., наприклад, рішення від 7.11.2017 у справі «Zubkov and others v. Russia», №29431/05 та 2 інших, п.129). Крім того, у цій справі проведення запису розмови судді з І.П. було незаконним, оскільки в матеріалах справи немає жодної згадки про судове рішення, яке б дозволяло І.П. здійснювати аудіозапис. Відповідно, ЄСПЛ констатував порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також було встановлено порушення §1 ст.6 конвенції, оскільки всупереч Положенню, затвердженому рішенням Ради суддів України №30, заміна судді на такого, що мав спеціальний доступ до засекречених документів, відбулася поза автоматизованим розподілом. Також визнано надмірним розгляд цього нескладного провадження, що тривав майже 7 років.

Крім того, ЄСПЛ констатував порушення права на ефективний засіб правового захисту (ст.13 у поєднанні зі ст.6 конвенції).

Крім цього рішення, до огляду практики ЄСПЛ у серпні — вересні 2025 року, що підготовлений Верховним Судом, увійшли низка інших. Серед них — ще 15 рішень, ухвалених щодо України, зокрема, у справах:

«Lukashenko v. Ukraine» (№33944/13) — неефективність національних проваджень, спрямованих на встановлення обставин смерті сина заявника в лікарні (порушення ст.2 конвенції);

«Kovalenko and Others v. Ukraine (№22971/19 та 24 інші заяви) —: відсутність будь-яких чітких та реалістичних перспектив на дострокове звільнення з відповідних дат ухвалення остаточних вироків до 3.03.2023, коли запрацював новий механізм умовно-дострокового звільнення (порушення ст.3 конвенції)

«Jovanović and Others v. Ukraine (№37088/24 та 2 інші), «Gordyeyev v. Ukraine (№ 14335/18) — надмірна тривалість досудового тримання під вартою  та надмірна тривалість кримінального провадження (порушення ст. 5 конвенції);

«Guminskyy v. Ukraine (№7210/15)» — задоволення судами позову прокурора, поданого після спливу строку давності; «Kiryeyev and Liman v. Ukraine (№№56234/16 та 27010/24)» — відмова у доступі до вищих судів (порушення ст.6 конвенції).

Закон і Бізнес