
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Положеннями Інструкції не передбачено надання головуючим дозволу на перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не в спеціально відведеному місці.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін вирок у справі №335/4734/18, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили особу за ч.1 ст.121, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.
У касаційній скарзі захисник наголошував на порушенні права обвинуваченого на захист внаслідок відмови суду першої інстанції в задоволенні клопотання про перебування його поруч із захисником, а не в скляній кабіні.
Своєю чергою, ККС указав, що відповідно до Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог Державних будівельних норм України (ДБН). На вікнах залів судових засідань, незалежно від поверховості, встановлюються ґрати.
Ця Інструкція не містить випадків можливості перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, під час проведення судового засідання не у відповідному загородженні.
Також ККС наголосив, що безпека в залі є умовою справедливого судового розгляду з огляду на значення, яке надається правам захисту осіб. А тому будь-які заходи, що обмежують участь обвинуваченого під час судового засідання або накладають обмеження на нього чи його відносини з адвокатом, повинні бути застосовані, доки це необхідно, і мають бути пропорційні ризикам у кожному конкретному випадку.
В цій справі засуджений обвинувачувався у скоєнні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, усі загородження, які обладнані в судах для перебування обвинувачених, відповідають вимогам ДБН та надають можливість обвинуваченим ефективно використовувати свої права, зокрема право на захист і спілкування із захисником.
Тому ККС не встановив підстав для задоволення касаційної скарги захисника, зазначивши, що вона містить лише формальне твердження про наявність порушень вимог процесуального закону без зазначення, в чому саме полягали ці порушення, як вони позначилися на дотриманні прав обвинуваченого та яким чином вплинули на допустимість чи достовірність доказів.