Чи доцільно оскаржувати акт повернення майна — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Акт повернення майна за своєю суттю є актом приймання-передачі. Залежно від обставин, такий документ може одночасно бути первинним бухгалтерським документом і двостороннім правочином, який породжує цивільно-правові наслідки.
Такого висновку зробив Касаційний господарський суд, скасовуючи попередні рішення у справі №910/18257/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» оскаржувало акт повернення майна, на підставі якого майно цілісного майнового комплексу вибуло з державної власності, було зареєстроване за ДП «Хлібна база №89», а згодом — відчужене фізичній особі за договором купівлі-продажу.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, вважаючи, що право власності позивача не порушено, оскільки реєстрацію за ним уже відновлено, а незаконні дії реєстратора анульовано в адміністративному порядку.
Однак, КГС зазначив, що спірний акт фактично був двостороннім правочином, який спричинив юридичні наслідки — зміну власника та подальший продаж майна. Тому адміністративне анулювання реєстраційних дій не усуває ризику повторного порушення, адже сам акт і пов’язані з ним правочини формально залишаються чинними.
Суд касаційної інстанції підкреслив, що Міністерство юстиції лише контролює законність реєстраційних процедур і не вирішує спору щодо права власності. За відсутності інших ефективних засобів захисту належним способом є саме оскарження правочину — подання ресцисорного позову щодо акта повернення майна як правочину в розумінні ст.202 ЦК. Такий спосіб відповідає ст.16 ЦК та ст.20 ГК.
Тому КГС констатував, що під час визначення правової природи акта судам необхідно досліджувати його зміст, волевиявлення сторін та фактичні наслідки його виконання.