Суд присяжних: роз’яснення права, склад присяжних, воєнний стан — огляд ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
На відміну від кримінального (матеріального) закону, новий кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, відхиляючи аргументи захисника щодо необхідності розгляду справи №463/1771/22 судом присяжних, інформує «Закон і Бізнес».
У касаційній скарзі, серед іншого, зазначалося, що оскільки суд першої інстанції в порушення ст.314 КПК провів підготовче судове засідання майже через два місяці після надходження 10.03.2022 обвинувального акту, то положення ч.10 ст.615 КПК в редакції закону від 14.04.2022 №2201-IX не могли бути застосовані в цьому провадженні.
Проте, ККС зауважив, що відповідно до ч.10 ст.615 КПК, чинної на день призначення 3.05 2022 судового розгляду, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.
Й під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції роз’яснив всім учасникам, що ця норма закону, введена в дію з 1.05.2022, що унеможливлює розгляд кримінального провадження судом присяжних.
Крім цієї справи до тематичного огляду практики Верховного Суду про розгляд кримінального провадження судом присяжних включені низка інших правових позицій.
Зокрема, приділено увагу роз’ясненню права на суд присяжних на стадії досудового розслідування, в підготовчому судовому засіданні та в ході судового розгляду. Так, наголошено, що нероз’яснення чи неналежне роз’яснення особі права на суд присяжних згідно з ч.2 ст.412 КПК прямо не передбачені як безумовні підстави для скасування судового рішення. Згідно з п.2 зазначеної процесуальної норми такою підставою є ухвалення судового рішення незаконним складом суду.
Також ВС указав, що після набрання вироком законної сили особа, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, вже не має статусу обвинуваченого Тому забезпечення додаткових гарантій для такої особи у виді перегляду вироку щодо неї за нововиявленими обставинами судом присяжних процесуальний закон не передбачає.
Огляд містить також ключові правові позиції про вплив внесення змін до кримінального закону на існування і реалізацію права на розгляд справи судом присяжних.
Також відображено позиції про склад суду присяжних, зокрема відбір присяжних, зміну складу присяжних або даних про присяжних у ході судового розгляду. Проаналізовано обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Так, ВС не погодився із посиланням засудженого на те, що запасний присяжний перебував у родинних відносинах з керівником апарату (який не входив до складу суду, який розглядав це кримінальне провадження), не свідчать про те, що зазначений присяжний був позбавлений можливості виконувати свої обов’язки, передбачені ст.386 КПК.
Крім того, акцентовано на судовому розгляді в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, в умовах воєнного стану або у разі розгляду in absentia.