Чи є вимоги КПК до розгляду клопотання про обшук формалізмом, скаже ОП ККС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
У випадку, якщо розгляд клопотання про обшук за відсутності слідчого або прокурора не порушує фундаментальні права сторін, суд не може визнавати отримані дані одразу недопустимими доказами.
Такої думки дотримується колегія Касаційного кримінального суду, передаючи справу №336/4830/22 на розгляд об’єднаної палати ККС, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі вироком суду, який залишено в силі апеляційною інстанцією, особу визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.
У касаційній скарзі засуджений стверджував, що суд залишив поза увагою те, що всупереч ч.4 ст.107 та ст.234 КПК ухвала про дозвіл на обшук його житла була винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації судового засідання та без участі слідчого або прокурора, а тому безпідставно не визнав дані, отримані у ході вказаної слідчої дії, недопустимим доказом.
Колегія ККС підтримала висновок апеляційного суд про те, що у цій справі слідчим було подано заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Тож розгляд клопотання про обшук було здійснено без фіксування за допомогою технічних засобів, що повністю узгоджується з ч.4 ст.107 КПК. А участь прокурора та слідчого під час розгляду клопотання про обшук не є обов’язковою. Тому відсутні підстави вважати недопустимим доказом протокол обшуку і всі похідні від нього докази.
Також колегія послалася на позицію Великої палати ВС, яка констатувала, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
І хоча ч. 4 ст. 234 КПК встановлює, що «клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора», на переконання колегії ККС, у разі, якщо такий розгляд не порушує фундаментальні права сторін кримінального провадження, суд не може визнавати одразу недопустимими доказами дані, отримані у ході обшуку, через саме лише формальне посилання сторони про надання дозволу на його проведення за відсутності слідчого або прокурора.
Утім, за такої логіки можна обґрунтувати й можливість постановлення вироку за відсутності прокурора під час судового провадження, якщо він направить відповідне клопотання, бо це навряд чи порушить фундаментальні права обвинуваченого.