Які права та обов’язки мають учасники процесу лобіювання

Закон «Про лобіювання» визначає правові засади лобіювання, зокрема, встановлює права та обов’язки для учасників процесу: суб’єкта лобіювання (лобіста), клієнта (бенефіціара) лобіювання та об’єкта лобіювання.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК.

Лобіст –  особа, яка здійснює лобіювання, має право:

представляти комерційні інтереси – власні та/або клієнта (бенефіціара);

використовувати законні методи лобіювання;

отримувати інформацію від клієнта, необхідну для здійснення лобіювання та надавати йому відомості пов’язані з предметом лобіювання;

взаємодіяти з представниками влади або місцевого самоврядування;

подавати аналітичні матеріали до проєктів нормативно-правових актів та ініціювати їх розробку, бути зазначеним у списку авторів;

поширювати в медіа чи інтернеті інформацію про лобіювання та його предмет;

отримувати інформацію про проведення запланованих заходів, пов’язаних з підготовкою проєктів нормативно-правових актів.

Водночас лобіст зобов'язаний:

дотримуватися законодавства та Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання;

не допускати конфлікту інтересів під час лобіювання;

інформувати об’єкт лобіювання про факт здійснення лобіювання і не вводити його в оману;

своєчасно подавати достовірну інформацію до Реєстру прозорості;

припиняти неправомірне лобіювання;

утримуватися від надання об’єкту лобіювання або пов’язаним особам неправомірної вигоди;

здійснювати розрахунки з клієнтом у безготівковій формі та не допускати фінансування із заборонених джерел.

Детально права та обов’язки лобіста визначені  статтею 14 Закону.

Ви – посадовець, на якого можуть здійснювати вплив лобісти? У законі  органи державної влади та місцевого самоврядування і їх посадові особи визначаються як «об’єкт лобіювання». Щоб мінімізувати корупційні ризики та забезпечити прозорість ухвалення рішень, закон встановлює для цієї категорії осіб  відповідні права та обов’язки.

Об’єкт лобіювання має право:

отримувати від лобіста інформацію про його діяльність, мету і предмет лобіювання, а також інформацію про те, чиї комерційні інтереси він представляє;

ознайомлюватися з аналітичними матеріалами, висновками та звітами, пов’язаними зі здійсненням лобіювання тощо;

повідомляти НАЗК про вплив на нього особами, що не набули статусу лобіста, але при цьому фактично лобіюють.

Об’єкт лобіювання зобов’язаний:

забезпечити рівне і неупереджене ставлення до всіх лобістів, сприяти їх законній діяльності;

розглядати звернення лобістів, їхні аналітичні матеріали та повідомляти їм про результати розгляду;

інформувати НАЗК про можливі порушення законодавства у сфері лобіювання, вчинені лобістом;

не допускати одержання неправомірної вигоди для себе чи пов’язаних осіб.

вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів, у розумінні закону «Про запобігання корупції», у відносинах з лобістом;

дотримуватись принципів лобіювання.

Права та обов’язки об’єктів лобіювання передбачені статтею 15 Закону. 

Особа, яка уклала договір про надання послуг з лобіювання (договір лобіювання) у комерційних інтересах – власних або іншого бенефіціара, визначається законодавством як клієнт. Клієнт має такі права:

ознайомлюватися з усіма аналітичними матеріалами, підготовленими лобістом на виконання договору лобіювання;

наймати кількох лобістів, якщо це не суперечить договору лобіювання.

Клієнт зобов’язаний:

надавати лобісту достовірні відомості та необхідні документи для подання звітності до Реєстру;

сплачувати за послуги тільки безготівково, не допускати фінансування із заборонених джерел;

негайно повідомляти лобіста про виникнення обставин, які забороняють подальше лобіювання;

у разі, якщо він замовляє здійснення лобіювання в інтересах іншої особи (бенефіціара), надавати лобісту документи, що підтверджують згоду цього бенефіціара на лобіювання його інтересів.

Закон і Бізнес