
.
Закон «Про лобіювання» визначає правові засади лобіювання, зокрема, встановлює права та обов’язки для учасників процесу: суб’єкта лобіювання (лобіста), клієнта (бенефіціара) лобіювання та об’єкта лобіювання.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК.
Лобіст – особа, яка здійснює лобіювання, має право:
представляти комерційні інтереси – власні та/або клієнта (бенефіціара);
використовувати законні методи лобіювання;
отримувати інформацію від клієнта, необхідну для здійснення лобіювання та надавати йому відомості пов’язані з предметом лобіювання;
взаємодіяти з представниками влади або місцевого самоврядування;
подавати аналітичні матеріали до проєктів нормативно-правових актів та ініціювати їх розробку, бути зазначеним у списку авторів;
поширювати в медіа чи інтернеті інформацію про лобіювання та його предмет;
отримувати інформацію про проведення запланованих заходів, пов’язаних з підготовкою проєктів нормативно-правових актів.
Водночас лобіст зобов'язаний:
дотримуватися законодавства та Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання;
не допускати конфлікту інтересів під час лобіювання;
інформувати об’єкт лобіювання про факт здійснення лобіювання і не вводити його в оману;
своєчасно подавати достовірну інформацію до Реєстру прозорості;
припиняти неправомірне лобіювання;
утримуватися від надання об’єкту лобіювання або пов’язаним особам неправомірної вигоди;
здійснювати розрахунки з клієнтом у безготівковій формі та не допускати фінансування із заборонених джерел.
Детально права та обов’язки лобіста визначені статтею 14 Закону.
Ви – посадовець, на якого можуть здійснювати вплив лобісти? У законі органи державної влади та місцевого самоврядування і їх посадові особи визначаються як «об’єкт лобіювання». Щоб мінімізувати корупційні ризики та забезпечити прозорість ухвалення рішень, закон встановлює для цієї категорії осіб відповідні права та обов’язки.
Об’єкт лобіювання має право:
отримувати від лобіста інформацію про його діяльність, мету і предмет лобіювання, а також інформацію про те, чиї комерційні інтереси він представляє;
ознайомлюватися з аналітичними матеріалами, висновками та звітами, пов’язаними зі здійсненням лобіювання тощо;
повідомляти НАЗК про вплив на нього особами, що не набули статусу лобіста, але при цьому фактично лобіюють.
Об’єкт лобіювання зобов’язаний:
забезпечити рівне і неупереджене ставлення до всіх лобістів, сприяти їх законній діяльності;
розглядати звернення лобістів, їхні аналітичні матеріали та повідомляти їм про результати розгляду;
інформувати НАЗК про можливі порушення законодавства у сфері лобіювання, вчинені лобістом;
не допускати одержання неправомірної вигоди для себе чи пов’язаних осіб.
вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів, у розумінні закону «Про запобігання корупції», у відносинах з лобістом;
дотримуватись принципів лобіювання.
Права та обов’язки об’єктів лобіювання передбачені статтею 15 Закону.
Особа, яка уклала договір про надання послуг з лобіювання (договір лобіювання) у комерційних інтересах – власних або іншого бенефіціара, визначається законодавством як клієнт. Клієнт має такі права:
ознайомлюватися з усіма аналітичними матеріалами, підготовленими лобістом на виконання договору лобіювання;
наймати кількох лобістів, якщо це не суперечить договору лобіювання.
Клієнт зобов’язаний:
надавати лобісту достовірні відомості та необхідні документи для подання звітності до Реєстру;
сплачувати за послуги тільки безготівково, не допускати фінансування із заборонених джерел;
негайно повідомляти лобіста про виникнення обставин, які забороняють подальше лобіювання;
у разі, якщо він замовляє здійснення лобіювання в інтересах іншої особи (бенефіціара), надавати лобісту документи, що підтверджують згоду цього бенефіціара на лобіювання його інтересів.