
Аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи, натисніть на зображення.
Спірні питання судової практики в наказному провадженні та при заочному розгляді справ здебільшого пов’язані з тим, що не всі судові рішення оскаржуються або до суду апеляційної, або до суду касаційної інстанції.
Це зумовило тему лекції, яку прочитав секретар Пленуму Верховного Суду, секретар першої судової палати Касаційного цивільного суду Дмитро Луспеник, інформує «Закон і Бізнес».
Він звернув увагу на те, що заочний розгляд справи, на відміну від наказного провадження, не належить до спрощених видів судових проваджень, оскільки відповідна глава ЦПК розташована в розділі цього кодексу про позовне провадження. При заочному розгляді справи дотримуються всіх загальних засад цивільного процесу, а розгляд справи проводиться за загальними правилами ЦПК, з винятками, визначеними відповідною главою ЦПК. Натомість норми ЦПК про наказне провадження являють собою закритий нормативний комплекс, на який не поширюється дія інших процесуальних порядків, за винятком чітко передбачених відсильних норм.
Д.Луспеник, зокрема, зазначив, що заяви про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (п. 3 ч.1 ст.161 ЦПК) подаються за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за виключною підсудністю (ч. 1 ст. 30 ЦПК). Тож виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так й інших прав та обов’язків, що пов’язані з ним.
Також він роз’яснив спірні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки нормативне закріплення цього питання суттєво відрізняється від нормативного врегулювання в позовному провадженні.
Д.Луспеник також указав, що перебування/ реєстрація боржника на тимчасово окупованій території не є підставою ні для відкладення видачі судового наказу, ні для зупинення провадження у справі, та надав рекомендації для вчинення відповідних процесуальних дій.
Щодо заочного розгляду справи, то суддя ВС нагадав, що умовами проведення заочного розгляду справи є:
1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання;
2) нез’явлення відповідача в судове засідання без поважних причин (об'єктивний фактор) або без повідомлення причин (суб’єктивний фактор);
3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву;
4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи.
І лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (ч.1 ст.280 ЦПК).
Лектор навів приклади із судової практики щодо умов і підстав для перегляду та скасування заочного рішення.
З огляду на, по суті, відсутність судової практики судів вищих інстанцій і певною мірою різне розуміння певних проблем судової практики науковцями-процесуалістами Д.Луспеник детально зупинився на таких проблемах заочного розгляду справи, як:
можливість ухвалення заочного рішення, якщо: 1) позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності; 2) відповідач був присутнім, але залишив залу судового засідання (ч.6 ст.223 ЦПК) або був судом видалений, або подав заяву про розгляд справи за його відсутності;
чи можливий заочний розгляд справи в разі явки в судове засідання лише представника відповідача;
можливість ухвалення заочного рішення при першій неявці відповідача;
можливість заочного розгляду, якщо після початку слухань і постановлення ухвали про заочний розгляд відповідач з'явився в судове засідання;
можливість ухвалення заочного рішення суду в спрощеному позовному провадженні або в підготовчому засіданні;
яка форма заперечення позивача проти заочного розгляду справи;
чи може прокурор у порядку представництва давати згоду на ухвалення заочного рішення;
співучасть (множинність) на стороні як позивача або відповідача і почергове оскарження заочного рішення співвідповідачами;
пред'явлення зустрічного позову та участь третіх осіб;
одночасне оскарження заочного рішення: а) позивачем до суду апеляційної інстанції; б) відповідачем до суду, який його ухвалив, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення; в) набрання заочним рішенням суду законної сили та ін.
Із презентацією Д.Луспеника можна ознайомитися за посиланням.
Лекція проведена в рамках підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів Національної школи суддів України.