Домашніми вихованцями готуються стати нові звірята — дослідження
Деякі єноти без тіні боязкості вже живуть у будинках і стають зірками TikTok.
Жити разом із людиною давно привчилися коти і собаки. Але, схоже, у Північній Америці невдовзі може з’явитись нова поширена категорія свійських тварин.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Zoology, йдеться про те, що через близькість до людей єноти еволюціонують, у них змінюється стиль поведінки і навіть зовнішній вигляд, пише «Закон і Бізнес».
У США та Канаді єноти все частіше приходять до людського житла у пошуках легкого видобутку у сміттєвих баках. Їх ласкаво називають «сміттєвими пандами» та «дворовими бандитами».
Минулого року єнот, який прийшов поритися в баках на футбольному стадіоні у Філадельфії, навіть вибіг на поле під час матчу. За словами вчених, це один із прикладів того, що цих тварин вже не лякає навіть велике скупчення людей.
Аналіз майже 20 тис. фотографій засвідчив «помітне зменшення довжини морди» у міських єнотів порівняно з їхніми сільськими родичами, йдеться у дослідженні. Подібна фізична зміна характерна для ранніх стадій одомашнення, що спостерігалися в котів та собак, зазначають вчені.
Через близькість до людей єноти, схоже, починають почуватися впевненіше поруч із ними. Говорячи науковою мовою, у них слабшає інстинкт втечі.
Пом’якшення рис їхньої зовнішності може бути пов’язане із змінами на клітинному рівні, зокрема, в прояві природної реакції «бий або біжи», зазначають автори. Й це одомашнення починається зі сміття.
Однак, щоб послуговуватися цим нескінченним «шведським столом», диким тваринам доводиться знаходити тонкий баланс: бути досить сміливими, щоб ритися в сміттєвих баках і орієнтуватися в середовищі, створеному людьми, але не настільки сміливими, щоб становити загрозу.
За словами авторів, отримані дані узгоджуються з поняттям «синдрому одомашнення». Найбільш широко відомі ознаки процесу одомашнення — це анатомічні та морфологічні зміни на кшталт закручених хвостів, висячих вух, часткової втрати пігментації, зменшення розмірів мозку та укорочення черепа, наголошується у дослідженні.
Всі ці риси з’являлися у собак — колишніх вовків — у процесі приручення людиною.
Автори роботи також висунули гіпотезу, що процес одомашнення помилково вважають ініційованою людиною, яка у минулому відловлювала або цілеспрямовано розводила тварин. Насправді, вважають дослідники, процес може починатися набагато раніше – у той момент, коли тварини звикають до людського середовища.