
Суддя-доповідач у справі Василь Лемак (на фото — в центрі).
Неможливість оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про передачу майна для реалізації створює умови, які можуть призвести до тяжких невідворотних наслідків.
Такої позиції дотримується Верховний Суд, подання якого почала розглядати Велика палата Конституційного Суду, інформує «Закон і Бізнес».
Як повідомляв «ЗіБ», голова Касаційного кримінального суду Олександр Марчук, доповідаючи це питання на Пленумі ВС, звернув увагу, що ст.55 Конституції гарантує не лише право на звернення до суду, а й передбачає виправлення помилки суду першої інстанції шляхом апеляційного оскарження.
Натомість у справі, в якій колегія суддів зробила висновок про невідповідність Конституції встановлених обмежень на подання апеляції, досудове провадження триває з 2016 року, й жодній особі не було повідомлено про підозру. Водночас, власник майна, яке було вилучено як речові докази, не може оскаржити відповідну ухвалу, оскільки справа не передана до суду.
Тому Пленум ВС попросив КС перевірити на відповідність стст.3, 21 у взаємозв’язку з чч.4, 5 ст.41 та стст.8, 55, 129 Конституції окремі приписи стст.309, 392 КПК у тій частині, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку п.2 ч.6, ч.7 ст.100, стст.170—173 кодексу».
Суддя-доповідач Василь Лемак зазначив, що такому зверненню передувало подання суддів Касаційного кримінальному суді щодо обставин, зазначених у постанові ВС від 27.03.2025 у справі №157/1664/22.
На думку ВС, неможливість оскарження особою в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про передачу майна для реалізації, на підставі п.2 ч.6 ст.100 Кодексу (речові докази „передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження»), створює умови, які можуть призвести до тяжких невідворотних наслідків для особи у вигляді безпідставного припинення її права власності, гарантованого Конституцією.
У поданні ВС також зазначено, що «хоча доля речових доказів у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладається на слідчого суддю,.. однак це не виключає можливості судової помилки у вирішенні означеного питання і необхідності своєчасного її виправлення до моменту припинення права власності».
Суддя-доповідач повідомив, що було направлено запити до Президента, Верховної Ради, Офісу Генерального прокурора, АРМА, Української Гельсінської спілки з прав людини, а також до низки навчальних і наукових закладів. Також надано доручення правовому департаменту секретаріату КС підготувати висновок по суті конституційного подання та інші інформаційно-аналітичні матеріали.
Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.