
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Спадкування за правом представлення відбувається у разі смерті спадкоємців по прямій низхідній лінії ступенів, а не внаслідок усунення їх від права на спадкування, неприйняття або відмови від прийняття спадщини.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, частково змінюючи попередні рішення у справі №700/468/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі неповнолітня особа звернулася із позовом про визнання права власності на майно у порядку спадкування як спадкоємець першої черги за законом за правом представлення після смерті її прадіда.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у задоволенні позову відмовив, оскільки право на спадкування в порядку представлення одержала онука спадкодавця як спадкоємиця першої черги, замість свого батька, який помер до відкриття спадщини.
Як зазначив КЦС, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч.1 ст.1266 ЦК).
Він нагадав, що спадкуванням за правом представлення — це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п’ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення — це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб’єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємців за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п’ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу) (див., зокрема, постанову КЦС від 20.06.2018 у справі №643/1216/15-ц).
КЦС зауважив, що у цій справі, суди зробили правильний висновок, що спадкування за правом представлення позивачкою (правнучкою спадкодавця — прадіда) не застосовується, оскільки жива її мати.
Водночас, суди не врахували, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який (які) прийняв (прийняли) спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. Оскільки за обставин цієї справи цивільна дружина спадкодавця не є спадкоємцем, а син та онука спадкодався вважаються такими, що не прийняли спадщину, зазначені особи не є належними відповідачами у цій справі.