Державний борг України зріс у три рази - до 7,4 трлн грн
.
Рахункова палата ухвалила Звіт про результати аудиту відповідності на тему «Управління державним боргом». Аудит на зазначену тематику проводиться Рахунковою палатою вперше за останні 10 років
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Рахункову палату.
В умовах повномасштабної війни витрати держави, зокрема на сектор оборони, суттєво збільшилися. Одночасно через окупацію частини територій скоротились обсяги виробництва, експорту та інвестицій, що призвело до зменшення ВВП і зростання дефіциту бюджету. Для його покриття Уряд був змушений значно активізувати запозичення, насамперед зовнішні. Вони досягли 4,3 трлн грн, а їх частка у загальному обсязі запозичень зросла з 47 до 75 %.
Борговий портфель України став залежним від зовнішніх кредиторів та характеризується підвищеними валютними ризиками і ризиками рефінансування, а обмежені можливості внутрішнього ринку ускладнюють управління борговою стійкістю у довгостроковій перспективі.
Державний борг України зріс у три рази - до 7,4 трлн грн. Протягом 2022 – першого півріччя 2025 років його співвідношення до валового внутрішнього продукту коливалося від 77,8 % до 90,9 %, що свідчить про надмірне боргове навантаження на бюджет. Для порівняння: Бюджетний кодекс України визначає безпечний рівень цього показника на рівні до 60 % ВВП (у період воєнного стану ці обмеження призупинено).
При цьому дефіцит державного бюджету у 2022 році зріс на 460 %, порівняно з роком раніше, у 2023 році - ще 46,1 %, у 2024 році – ще на 1,7 %.
Витрати ж на обслуговування та погашення державного боргу у зазначений період становили 3,2 трлн грн, тобто кожна п’ята гривня державного бюджету спрямовувалася на боргові зобов’язання.
Аудит засвідчив нормативну неврегульованість процесу управління державним боргом. Не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки, а також не розроблено проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 і 2024–2026 роки (дію відповідних вимог Бюджетного кодексу України було призупинено). Це обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та витрат на обслуговування боргу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №127 було утворено Боргове агентство, яке мало перебрати на себе функції з управління державним боргом. Проте за п’ять років Уряд так і не ухвалив рішення про початок його діяльності.
Чинні нормативно-правові акти не встановлюють індикаторів боргових ризиків, які могли б покращити управління державним боргом. За інформацією Мінфіну, ризики враховуються під час планування боргових показників, однак надані Рахунковій палаті матеріали не містять підтвердження проведення їх оцінки.