
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Подання безпідставної заяви про роз'яснення судового рішення, яке не потребує примусового виконання, у поєднанні з несплатою судового збору є проявом зловживання процесуальними правами.
На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного господарського суду, зокрема, у справі №905/20/23, інформує «Закон і Бізнес».
Загалом, за даними судової статистки КГС упродовж 2024 року до суду надійшло майже 10,3 тис. процесуальних звернень, з яких 41,7 % або 4,3 тис. матеріалів подано без дотримання вимог для відкриття касаційного провадження. За наслідками їх розгляду: у 80% або 3,4 тис. випадках відмовлено у відкритті провадження; 20% або 0,8 тис. повернуто.
Водночас, у першій половині 2025 року, як і упродовж 2024 року, в 20% ухвал КГС про відмову у відкритті касаційного та повернення містили одночасне посилання суду на неприпустимість зловживання процесуальними правами (ст.43 ГПК), у 2023 році — 26%.
Зокрема, у справі №905/20/23 було констатовано, що таке подання безпідставно затримує передачу справи на новий розгляд і її розгляд в суді першої та апеляційної інстанцій, а також порушує принцип розумності та добросовісності у процесуальній поведінці.
Також ОП КГС звернула увагу, що адвокат як особа, яка здійснює професійну юридичну діяльність, зобов'язаний знати процесуальні норми та вимоги законодавства, в тому числі щодо об’єктів справляння судового збору та розміру його ставок. Тож недотримання цього обов'язку є порушенням процесуального законодавства.
Крім того, в огляді за результатами аналізу судової практики та судової статистики постановлення ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження КГС містяться:
статистичний аналіз судових рішень, ухвалених КГС протягом 2024 року — І півріччя 2025 року за результатом розгляду процесуальних звернень, поданих без дотримання вимог для відкриття касаційного провадження;
аналіз підстав постановлення КГС ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження;
особливості касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство;
аналіз ухвал КГС щодо зловживання процесуальними правами.
Серед іншого, наголошено, що неможливість вчасно звернутися з касаційною скаргою через хворобу представника не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки юридична особа не позбавлена можливості залучити до розгляду іншого представника.
Також зауважено, що власне факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.