Із ким нотаріус може укладати договір на управління спадщиною — ВС

Нотаріус має право укласти договір на управління спадщиною з іншою особою не лише в разі відсутності спадкоємців, а й коли відсутні спадкоємці, які постійно проживали зі спадкодавцем, або спадкоємці, які подали заяву про прийняття спадщини.

Такий висновок зробив Касаційний господарський суд, залишаючи без змін попередні рішення у справі №910/8275/24, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі спадкоємиця учасника ТОВ звернулася з позовом, зокрема про визнання недійсним договору на управління спадщиною. Послалася на те, що спірний договір порушує її права та законні інтереси як спадкоємиці, оскільки договір був укладений нотаріусом не з нею, а з іншою особою.

Рішенням господарського суду в позові відмовлено. Постановою апеляційного госпсуду це рішення змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а резолютивну частину — залишено без змін.

Своєю чергою, КГС зазначив, що перед укладенням договору на управління спадщиною нотаріус зобов’язаний з’ясувати та отримати інформацію про те, чи є в померлого спадкоємці, які станом на час відкриття спадщини постійно проживали разом з ним, та/або чи є спадкоємці, які на час відкриття спадщини не проживали постійно зі спадкодавцем, але подали заяву про прийняття спадщини. Якщо такі спадкоємці виявлені та існують, нотаріус відмовляє в укладенні договору на управління спадщиною з іншою, ніж спадкоємець, особою.

Тобто укладення договору на управління спадщиною з іншою, ніж спадкоємець, особою в розумінні ст.1285 ЦК, ст.61 закону «Про нотаріат» та пп.9.1 п.9 гл.9 розд.ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є можливим не лише в разі повної фізичної відсутності спадкоємців, а й у разі, якщо нотаріус при вжитті заходів з охорони спадкового майна виявить відсутність спадкоємців, які станом на час відкриття спадщини постійно б проживали б разом з померлим, і спадкоємців, які станом на час відкриття спадщини не проживали постійно зі спадкодавцем, але подали заяву про прийняття спадщини.

Тому КГС дійшов висновку, що спірний договір не порушує прав та/або інтересів позивачки, оскільки вона, як спадкоємиця першої черги, станом на час відкриття спадщини не проживала постійно разом з ним і не подала заяву про прийняття спадщини ні станом на дату відкриття спадщини, ні станом на дату укладення спірного договору. Тобто не вчинила жодних юридично значущих дій для того, щоб договір був укладений саме з нею.

Крім того, КГС зауважив, що договір на управління спадщиною за своєю правовою природою є договором зі скасувальною обставиною. Адже права та обов’язки управителя припиняються з моменту з’явлення спадкоємців та/або прийняття ними спадщини. На момент звернення позивачки із заявою про прийняття спадщини спірний договір на управління спадщиною, укладений з іншим учасником ТОВ, припинив свою дію, а управління спадщиною вже здійснювала мати померлого, яка першою зі спадкоємців звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Закон і Бізнес