Чи конституційні винятки щодо повторної участі судді в розгляді скарги, з’ясує КС
Суддя-доповідач Сергій Різник (другий ліворуч).
За одних і тих самих обставин, до одного обвинуваченого застосовуються гарантії недопустимості повторної участі судді в розгляді апеляції, а для іншого ні. Такий правовий механізм дискримінаційним.
Із таким обґрунтуванням невідповідності Конституції ч.1 ст.76 Кримінального процесуального кодексу почав розбиратися другий сенат Конституційного Суду, інформує «Закон і Бізнес».
Як поінформував під час пленарного засідання сенату суддя-доповідач Сергій Різник, цими приписами КПК встановлено, що «суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті».
Зі змісту конституційної скарги, у червні 2024 року її авторові було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного ч.2 ст.189 Кримінального кодексу.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а згодом неодноразово ухвалами продовжував строк тримання його під вартою. Апеляційний суд скарги захисника залишав без задоволення, а ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою — без змін.
У листопаді 2024 року досудове розслідування закінчилося у зв’язку з направленням до суду обвинувального акта. Місцевий суд на стадії досудового розгляду продовжив строк тримання під вартою обвинуваченого та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімум для працездатних осіб.
Сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу, заперечуючи визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
До складу колегії, що мала розглядати цю апеляційну скаргу, входили двоє суддів, які під час досудового розслідування ухвалювали судові рішення за наслідками перегляду ухвал слідчого судді. Тому захисник обвинуваченого подав заяву про відвід цим суддям.
Однак, апеляційний суд відмовив у задоволенні цієї заяви, пославшись на ч.1 ст.76 КПК.
Обґрунтовуючи неконституційність цієї норми, заявник стверджує, що вона в частині можливості повторної участі судді прямо суперечать принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а отже і положенню ч.1 ст.55 Конституції. Адже «суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження».
Отже, на переконання автора конституційної скарги, законодавець допустив істотне та очевидне порушення рівності учасників кримінального провадження перед судом та законом. Адже такий правовий механізм застосовується виключно до осіб, щодо яких обрано найтяжчий запобіжний захід, тобто осіб які зазнали найагресивніших обмежень прав, свобод та інтересів.
Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи підготовлено запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковців, які входять до складу Науково-консультативної ради КС, з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.