Чи можуть сумніви у справжності підпису під власноручній розписці заперечувати одержання коштів, скаже ОП КЦС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Коли боргова розписка складена власноручно позичальником, який оспорює факт одержання коштів у борг, спростуванню підлягає не лише належність підпису на розписці, але й факт її виконання відповідачем.
Такої думки дотримується колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи справу №368/1257/21 на розгляд об’єднаної палати КЦС, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі Особа 1 звернувся із позовом до Особи 2 про стягнення боргу сумі $25 тис. На підтвердження надання позики надав власноручну розписку позичальника та переписку.
Суд першої інстанції в позові відмовив, пославшись на висновки експертів про те, що підпис під розпискою ймовірно виконаний іншою особою. Апеляційний суд позов задовольнив частково, зазначивши, що проведена судова почеркознавча експертиза не містить категоричного висновку про те, що розписка не була підписана відповідачем.
Своєю чергою, колегія КЦС зазначила, що заперечення — це своєрідна субправомочність особи, яка бере участь у відповідному правовідношенні, заявити про те, що така особа з певної причини не є зобов’язаною перед суб’єктом вимоги. Щонайменше можна вести мову про кілька видів заперечення: заперечення ipso iure та ексцепцію (від лат. ехсерііо).
Заперечення ipso iure стосується необґрунтованості вимоги іншої особи (наприклад, заперечення про нікчемність правочину), і таке заперечення може застосуватися навіть без посилання сторони. Ексцепція ж стосується обґрунтованої вимоги іншої особи (зокрема, заперечення про позовну давність). В такому разі потрібна заява особи, щоб застосувати ексцепцію.
Також зазначено, що ст.1051 ЦК хоча й має назву про оспорювання договору позики, про жодне оспорювання в традиційному його розумінні як оспорюваного правочину не йдеться. Заперечення позичальника, що кошти насправді не були одержані ним від позикодавця відбувається в порядку ексцепції.
При цьому, заперечення про те, що кошти насправді не були одержані ним від позикодавця не піддається позовній давності, як і більшість інших. Це означає, що коли б позикодавець не подав позов, позичальник завжди може заперечити про відсутність боргу.
Тягар доведення того, що кошти насправді не були одержані позичальником від позикодавця лежить на позичальнику, який за допомогою ексцепції заперечує проти позову.
Натомість, експертиза про ймовірність виконання підпису на власноручній розписці про отримання позики іншою особою, за наявності саме власноручної розписки, не спростовує отримання коштів позичальником.
Тому колегія передала справу на розгляд ОП КЦС для відступу від висновків, викладених у раніше постановах КЦС від 13.08.2025 у справі №487/3097/19, від 7.12.2023 у справі №357/9972/19 та від 12.06.2019 у справі №336/8485/15-ц. Адже, зокрема, у постанові від 13.08.2025 зазначено, що «висновки експерта про «ймовірність» не підтверджують факту підписання договору позики позичальником. За таких обставин відсутні підстави вважати наявними боргові зобов`язані між позикодавцем та позичальником, що є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості».