Чи повинен виконавець перевіряти стан заборгованості перед арештом коштів, скаже ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Законодавець не пов’язує прийняття постанови про арешт майна (коштів) з перевіркою стану виконання боржником рішення. Тож відсутність такої перевірки сама собою не свідчить про порушення з боку виконавця.
Такої позиції дотримується Касаційний адміністративний суд, передаючи справу №580/3888/24 на розгляд Великої палати ВС для відступу від висновку, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі ПАТ «Черкасиобленерго» звернулося з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, в якому просило, зокрема, визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця про арешт коштів боржника в межах зведеного виконавчого провадження. Адже державний виконавець наклав арешт на суму, що значно перевищує загальну суму заборгованості ПАТ.
Постановою суду першої інстанції, яку залишив без змін апеляційний суд, позов задоволено повністю. Суди виходили з того, що відповідно до закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавець зобов’язаний проводити перевірку виконання боржниками рішень та накладати арешт лише на ту суму коштів, що відповідає сумі стягнення.
Такі висновки суди попередніх інстанцій зробили, керуючись правовою позицією Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 1.04.2024 у справі №4/69/07.
Проте колегія КАС уважає, що є підстави для відступу від зазначеної позиції КГС про те, що невиконання державним виконавцем обов’язку з перевірки фактичного стану виконання судових рішень боржником перед прийняттям постанови про арешт майна є порушенням принципів справедливості, неупередженості, об’єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень (п.3.6 цієї постанови).
На думку КАС, здійснення такої перевірки є правом виконавця, реалізація якого залежить від його розсуду, а не імперативно обов’язковою дією у кожному виконавчому провадженні чи перед кожною процесуальною виконавчою дією. До того ж, надзвичайно стислі строки, в межах яких має бути застосований вказаний захід, — не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна — фактично унеможливлює проведення виконавцем перевірки виконання боржником рішень у цей час.
Крім того, у КАС наголошують, що настання негативних наслідків для боржника через невиконання покладених на нього законом обов’язків, зокрема щодо інформування виконавця про добровільне повне чи часткове виконання, не можна розцінювати як результат протиправних дій (бездіяльності) виконавця щодо перевірки виконання боржником рішення під час прийняття постанови про арешт майна (коштів).
ВП ВС своєю ухвалою прийняла справу №580/3888/24 до розгляду. Дата слухань в ухвалі не визначена.