Перебування під слідством понад 10 років уже є підставою для компенсації моральної шкоди — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Надмірна тривалість кримінального провадження сама по собі здатна призвести до моральних страждань особи через тривалу невизначеність спірних правовідносин, необхідність відвідування органів досудового розслідування, підрив репутації тощо.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасувавши постанову апеляційної інстанції та залишивши в силі рішення місцевого суду у справі №461/6351/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особа звернулася з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним кримінальним переслідуванням, яке тривало понад 10 років і завершилося закриттям провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК за відсутністю події злочину.
Підставою для закриття кримінального провадження були суперечливі показання учасників та свідків ДТП, суперечливі висновки комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи, неможливість провести із потерпілою, яка постійно проживала у Польщі, слідчі дії. Тож орган досудового розслідування дійшов висновку, що немає прямих доказів того, що мав місце факт ДТП за участі позвача.
Суд першої інстанції позов задовольнив, дійшовши висновку, що внаслідок безпідставного перебування під слідством і судом понад 10 років особі завдано моральної шкоди, яка проявилась у тривалих стражданнях, обмеженні конституційних прав, порушенні зв’язків, погіршенні репутації та стосунків з оточенням. Тому постановив стягнути з державного бюджету на користь позивача 850,9 тис. грн.
Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що особа не надала доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, а сам факт тривалого перебування під слідством і закриття провадження не є достатнім для відшкодування шкоди.
Своєю чергою, КЦС констатував, що суд першої інстанції всебічно і повно дослідив докази, обґрунтовано визнавши факт завдання позивачу моральної шкоди внаслідок тривалого, безпідставного перебування під слідством.
Натомість, апеляційний суд необґрунтовано відмовив у позові, не врахувавши, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, необхідно виходити з презумпції завдання позивачу моральної шкоди відповідачем та обов’язку саме відповідача спростувати таку презумпцію. Відповідач у цій справі матеріально-правову презумпцію не спростував.
Отже, КЦС дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не спростував належним чином обставин, встановлених районним судом, неправильно застосував норми матеріального права, не врахував висновків ВС у подібних правовідносинах та фактично необґрунтовано переоцінив докази, у зв’язку із чим скасував законне й обґрунтоване судове рішення.