Хто не може стати лобістом
.
З початком роботи закону «Про лобіювання» в Україні розпочалася розбудова системи взаємодії між бізнесом і владою — лобіювання. Її запровадження має вивести вплив на ухвалення державних рішень із тіні та зробити його зрозумілим і підзвітним громадянам.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК.
Однак не всі охочі можуть набути статусу лобіста. Закон встановлює чіткі обмеження, щоб уникнути конфлікту інтересів і зловживання впливом. Зокрема, лобістом не може бути:
чинний публічний службовець або той, який звільнився менше року тому;
людина з непогашеною / не знятою судимістю (крім реабілітованих), або особа, яка має адмінстягнення за корупцію або діючу заборону на лобіювання;
громадянин або резидент росії;
будь-який державний орган, орган місцевого самоврядування чи інша установа публічного права;
особи, пов’язані з терористичною діяльністю або ті, хто знаходиться під санкціями (зокрема міжнародними);
компанії, зареєстровані на території росії або пов’язані з нею або країною, яка не виконує міжнародні стандарти боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, або компанії, які перебувають під санкціями;
юридична особа, кінцевим бенефіціарним власником або учасником якої є особа, зазначена у попередніх пунктах, якщо такий учасник набув істотну участь у відповідній юридичній особі, в тому числі з іншими учасниками;
субʼєкти забезпечення правотворчої діяльності;
компанії, до яких за останні 5 років застосовували кримінально-правові заходи;
медіа;
політичні партії та їх регіональні осередки;
релігійні організації;
кандидати на виборах.
Таким чином, чітко визначивши, хто не може бути лобістом, закон дозволяє забезпечити рівні умови для всіх учасників процесу та підвищити довіру суспільства до ухвалених рішень.
1 вересня 2025 року в Україні почав діяти закон «Про лобіювання» який формує правові засади для розвитку прозорої та відповідальної культури лобіювання, визначає правила впливу на законодавчий процес і забезпечує його підзвітність суспільству.
Одночасно із початком дії закону НАЗК прийняло у промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації: «Реєстр прозорості» — відкриту публічну платформу, яка збирає, обробляє й оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність.