Чому виконавець не може позиватися в інтересах боржника, вказала ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Виконавець має право звернутися до суду з позовом щодо оспорення фраудаторного правочину саме в інтересах стягувача у виконавчому провадженні, а не боржника.
На цьому наголосила Велика палата ВС, скасовуючи постанову апеляційної інстанції та залишаючи в силі ухвалу місцевого суду в справі №367/252/24, інформує «Закон і Бізнес».
Як повідомляв «ЗіБ», у цій справі приватний виконавець звернувся із позовом про визнання недійсними шлюбного договору й договорів дарування та визначення частки боржника у спільному майні. Позов мотивував тим, що у нього на виконанні перебувають виконавчі листи про стягнення з позивача боргу. Зазначав, що в ході здійснення виконавчих дій установлено, що у боржника відсутнє майно, за рахунок якого можна задовольнити вимоги стягувача. Водночас він також виявив, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі, в період якого подружжя набуло у власність земельну ділянку та житловий будинок, які на праві власності були зареєстровані за чоловіком.
Вказував, що позичальниця уклала з чоловіком шлюбний договір, за змістом якого набуте подружжям у період шлюбу майно є особистою власністю того з подружжя, за ким таке майно зареєстровано. У подальшому чоловік подарував ділянку та житловий будинок доньці сторін. Приватний виконавець уважає, що метою укладення зазначених правочинів було уникнення цивільно-правової відповідальності та ухилення від виконання позикових зобов’язань перед кредитором
Суд першої інстанції повернув позовну заяву виконавцеві без розгляду. Апеляційний суд цю ухвалу скасував, зазначивши, що приватний виконавець має право звертатись від імені боржника з позовною заявою про оспорення фраудаторних правочинів.
Своєю чергою, Касаційний цивільний суд передав справу на розгляд ВП ВС для уточнення її висновку щодо застосування припису ст.56 ЦПК, викладеного у справі № 2-591/11.
Як зазначила ВП ВС, виконавець пред’явив позов у інтересах боржника, попри те, що підставою позову визначено порушення цим же боржником засад добросовісності та, фактично, вчинення ним протиправних дій, спрямованих на приховання майна в процедурі виконавчого провадження. Тобто склалася процесуальна ситуація, за якої особою, в інтересах якої діє виконавець, зазначено боржника, інтереси якого є протилежними намірам виконавця, який звертається із таким позовом. Адже інтереси боржника навіть наближено не полягають у визнанні укладених ним правочинів недійсними.
Відповідно ВП ВС зробила висновок, що пред’явлення виконавцем позову в інтересах боржника має наслідком або повернення позовної заяви заявникові на підставі п.4 ч.4 ст.185 ЦПК, або (якщо провадження вже відкрите) залишення її без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК.