Зі штучним зниженням окладів суддів розбереться КС — подання Пленуму ВС (текст)
Аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи, натисніть на зображення.
Визначаючи у законі про державний бюджет на 2025 рік спеціальний прожитковий мінімум саме для визначення посадового окладу судді, законодавець звузив гарантії незалежності суддів, що суперечить ч.1 ст.126 Конституції.
На цьому наголошується в поданні Верховного Суду щодо неконституційності абз.5 ч.1 ст.7 закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX, яке надійшло до Конституційного Суду, інформує «Закон і Бізнес».
Нагадаємо, що оскаржуваним положенням Верховна Рада з подачі Уряду вчергове залишила незмінними базовий розмір посадових окладів суддів, «заморозивши» прожитковий мінімум, що застосовується для їх обчислення, на рівні 2102 грн.
У постанові Пленуму ВС від 12.09.2025 №19, якою схвалено направлення відповідного конституційного подання, зазначається, що воно ініційоване за зверненнями Ради суддів, а також Харківського та Чернігівського окружних адміністративних судів. Зокрема, у рішенні РСУ від 2.06.2025 №24 наголошено, що «встановлення особливого заниженого прожиткового мінімуму виключно для цілей визначення винагород суддів є штучною маніпуляцією, спрямованою на фактичне зниження матеріального забезпечення судової влади без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, що прямо суперечить Конституції».
Своєю чергою, в поданні ВС зазначається, що закон «Про прожитковий мінімум» №966-XIV не містить такого поняття як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Проте, починаючи з 2021 року, законодавець вів його в законах про державний бюджет.
Однак, наголошує ВС, згідно із приписом спеціального закону «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Як наслідок, застосування іншої розрахункової величини при визначенні базового розміру посадового окладу судді, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом, не допускається.
Також у ВС посилаються на рішення КС від 22.05.2008 №10-рп/2008, в якому зазначено, що законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їхню дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
«За наслідком системного аналізу вказаних правових норм та сформованих висновків КС з наведених питань, доходимо умовиводу, що положення абз.5 ч.1 ст.7 закону №4059-IX… фактично змінює правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті — законі №1402-VIII», констатує Пленум ВС. Отже, з урахуванням імперативної вимоги щодо правового регулювання розміру винагороди судді виключно законом про судоустрій, «вважаємо, що положення абз.5 ч.1 ст.7 закону №4059-IX суперечать нормам стст.6, 8 та 130 Конституції».