Як проєкт закону №14009 спрощує життя сім’ям полонених та зниклих безвісти
Щоб дійсно захистити права військових та їхніх сімей, варто розглянути іноземний досвід і запровадити систему державного страхування майна.
З початком повномасштабного вторгнення українські родини військових зіткнулися з безліччю викликів. Шлях сімей захисників, які перебувають у полоні чи вважаються безвісти зниклими, є особливо складним. Тривала відсутність зв’язку та постійний стрес ускладнюються правовими проблемами, зокрема, щодо придбання нерухомого майна.
Власне житло є одним з основних компонентів добробуту. Для цих сімей, які переживають невизначеність, можливість придбати свій дім може стати острівцем безпеки. Однак, не зважаючи на гостру потребу, юридичні процедури часто створюють додаткові перешкоди, які родинам військових доводиться долати.
Уявіть ситуацію: дружина військовослужбовця, який потрапив у полон, хоче придбати квартиру для своєї родини. Здавалося б, що може бути простішого? Але сьогодні, згідно з ч.3 ст.65 Сімейного кодексу, для укладання такого договору потрібна письмова нотаріально засвідчена згода чоловіка.
Як отримати таку згоду, якщо людина перебуває в полоні або зникла безвісти (далі — «полонений»)? Це неможливо. І через таку юридичну перешкоду тисячі українських сімей втрачають можливість купувати житло чи землю для будівництва.
Деякі сім’ї, щоб вирішити цю проблему, змушені йти на крайні заходи через оформлення розлучення. Статистика розлучень зростає, і хоча не всі випадки пов’язані саме з цією проблемою, певний відсоток є наслідком саме таких юридичних труднощів.
Інтернет-ресурс «Опендатабот» повідомляє, що за перші 6 місяців 2025 шлюб розірвали близько 51,4 тис. пар, з яких 38,7 тис. зробили це у судовому порядку.
Що пропонує проєкт №14009?
Проєкт закону «Про внесення змін до статті 65 Сімейного кодексу України щодо захисту майнових інтересів полонених військовослужбовців» (№14009 від 4.09.2025) пропонує доповнити ст.65 СК новою нормою:
«Згода на укладення договору одним із подружжя не вимагається, якщо другий із подружжя є військовослужбовцем, захопленим у полон, заручником, інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, і якщо договір стосується придбання майна».
Це ключове нововведення. Це дозволить члену подружжя полоненого самостійно купувати квартири, будинки, земельні ділянки та інше цінне майно без його згоди. Закон не дозволить продати спільне майно без згоди полоненого, але надасть родині право його придбати.
Чи є ризики?
Даний законопроєкт однозначно має позитивне підґрунтя. Однак варто замислитись і над ризиками.
Відповідно до ч.4 ст.65 СК, «договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя...». Це означає, що коли полонений повернеться до цивільного життя, він автоматично візьме на себе всі фінансові зобов’язання, що виникнуть з придбанням майна. Наприклад, борги за комунальні послуги, земельний податок чи кредитні платежі.
Судова практика згодом дасть відповіді на ці питання, але важливо, щоб законодавці врахували ці моменти заздалегідь.
Пропозиція щодо державного страхування майна
Аналіз нинішніх реалій свідчить про те, що потрібно йти далі. Щоб дійсно захистити права військових та їхніх сімей, варто розглянути іноземний досвід і запровадити систему державного страхування майна.
За приклад можна взяти країни Західної Європи, США, Канади, де держава страхує майно сімей полонених. На мою думку, відповідальність за таке страхування слід покласти безпосередньо на військову частину, яка відповідає за військовослужбовця. Це не лише забезпечить фінансову стабільність членам сім’ї полоненого, але й створить додатковий стимул для керівництва військових частин:
активно брати участь у пошуку зниклих безвісти;
проводити більш результативно службові розслідування щодо обставин зникнення чи потрапляння в полон.
Це стане потужним стимулом для ефективного пошуку, адже військова частина буде особисто зацікавлена у долі своїх підлеглих. В іншому випадку, на військова частину буде покладено зобов’язання в частині виплати компенсацій.
В цілому, проєкт №14009 є важливим кроком до соціальної справедливості. Впровадження комплексних механізмів, таких як державне страхування, стане справжнім актом підтримки для тих, хто ризикує своїм життям.