Чи можна оскаржити відмову в поновлення строку на перегляд заочного рішення, скаже ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Заяву, подану в порядку ст.284 ЦПК, потрібно розуміти як заяву по суті справи, яка, у разу залишення її без розгляду, підлягає оскарженню відповідно до п.16 ч.1 ст.353 ЦПК.
Таку позицію висловила колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи на розгляд Великої палати ВС справу №308/10198/15-ц для відступу від висновку ВП ВС, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі місцевий суд, з яким погодилася апеляційна інстанція, відмовив у задоволенні клопотання про поновлення процесуальних строків для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення у справі за позовом КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі понад $288 тис.
В ухвалі від 3.09.2025 колегія КЦС звернула увагу, що, переглядаючи рішення у справі №214/5505/16, ВП ВС вважала, що ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення без розгляду заяви про його перегляд через пропуск відповідачем строку, є предметом касаційного оскарження.
Водночас у постанові у справі №757/47946/19-ц ВП ВС указала, що, на її переконання, в п.16 ч.1 ст.353 ЦПК йдеться про право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвалу суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду, а не будь-якої іншої заяви чи клопотання. Й оскільки законодавець використав категорію «заява» послідовно в дужках після слова «позов», то вжите у цій нормі права поняття «заява» потрібно розуміти як заяву (вид звернення до суду), яка за своїм змістом тотожна поняттю «позов».
Разом з тим, колегія КЦС зауважила, що заочним розглядом є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача. Суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.
Тому колегія вважає, що є підстави для відступу від висновку ВП ВС щодо можливості касаційного оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а також конкретизації правового висновку ВП ВС щодо можливості касаційного оскарження ухвали про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення через пропуск відповідачем строку для подання заяви про такий перегляд.