Іспанцям найважче знайти роботу, бо тут найвищий серед усіх країн ЄС рівень провисання ринку праці.
Визначення безробіття є обмеженим і не бере до уваги багатьох людей, які не мають роботи. Провисання ринку праці, охоплюючи додаткові групи людей, дає більш повну картину.
Так, за даними на ІІ квартал цього року, 13,3 млн осіб віком від 15 до 74 років у ЄС офіційно не мають роботи. Однак ця цифра зростає до 26,8 млн, якщо включити до неї так зване «приховане безробіття», пише «Закон і Бізнес».
Як зазначає Euronews, стандартне визначення зайнятості є дуже обмеженим. Воно не враховує три ключові групи:
людей, які готові працювати, але не шукають роботу,
неповну зайнятість, тобто тих, які працюють неповний робочий день,
людей, які шукають роботу, але не можуть одразу її знайти.
За даними Євростату, ці групи разом із безробітними становлять так зване «вільне місце на ринку праці». Але в яких європейських країнах робоча сила не повністю використовується?
У ІІ кварталі 2025 року вільні робочі місця на ринку праці в ЄС становили 11,7%. Цей показник включає 5,8% безробіття, 2,6% людей, які готові працювати, але не шукають роботу, 2,4% неповної зайнятості і 0,9% тих, хто шукає роботу, але не може знайти її відразу.
У 33 європейських країнах провисання ринку праці варіюється від 5,1% у Польщі до 25,8% у Туреччині, що виділяється серед інших держав. Дві скандинавські країни, Фінляндія (19,5%) та Швеція (18,8%), входять до трійки лідерів, за ними слідує Іспанія (18,6%).
Рівень «прихованого безробіття» також високий у Боснії та Герцеговині (17,1%), Франції (15,4%) та Італії (15%). У той час як у Польщі (5,1%), Словенії (5,3%), на Мальті (5,4%) та Болгарії (5,5%) зафіксовано найнижчий в Європі рівень.
Суттєві відмінності в рівні нестачі робочої сили, на думку експертів, зумовлені чотирма основними чинниками. Одним з них є високий рівень безробіття, що зберігається, який відштовхує людей від пошуку роботи. Найчастіше вони не вірять у те, що система допоможе їм знайти відповідну роботу.
Ще один фактор — недостатня система підтримки, наприклад, обмежені можливості сімейного догляду та деспотичні соціальні норми.
Наступна можлива причина — брак високоякісних робочих місць та посад, які відповідають прагненням та потребам тих, хто шукає роботу. Крім того, невідповідність кваліфікації може залишатися перешкодою навіть для тих працівників, які вкладають кошти у свою освіту та підготовку.
Після безробітних другим за величиною фактором нестачі робочої сили на ринку праці ЄС є ті, хто готовий працювати, але не шукає роботу. Ця група значно варіюється по країнах: від усього 0,3% у Чехії до 12,3% у Туреччині. А ось в Іспанії він становить лише 2,8%, незважаючи на те, що там найвищий рівень безробіття в ЄС.
Вищий рівень неповної зайнятості у низці країн також робить істотний внесок у загальну нестачу робочої сили в ринку праці. До трійки лідерів входять Нідерланди (5,1%), Фінляндія (4,8%) та Ірландія (4,7%). У Швейцарії, Туреччині та Іспанії цей показник також перевищує 4%.
Перед безробіття припадає близько третини загального провисання ринку праці Нідерландах і Туреччини (33%), і навіть Ірландії та Швейцарії (36%). Це говорить про те, що існує дуже велика кількість людей, які не мають роботи, крім тих, хто відображається у показниках безробіття.